1 Тоді дивлюсь я, а переді мною на горі Сіон стоїть Ягня. А з ним сто сорок чотири тисячи людей, а на чолі у них Його ім'я та ім'я Отця Його.
2 Потім почув я Голос, що линув із Небес. Він був подібний до могутнього водоспаду чи гучного гуркоту грому. Голос, що я почув, звучав як звук бандуристів, що грають на бандурах.
3 Люди співали нову пісню перед престолом, чотирма живими істотами і старійшинами. І ніхто не міг вивчити пісні тієї, крім ста сорока чотирьох тисяч, яких було викуплено у світу.
4 Це ті, що не осквернили себе стосунками з жінками, бо цнотливі вони. Вони йдуть слідом за Ягнятою, куди Воно йде. Вони були викуплені з-поміж решти людства, вони - перша частка врожаю, відготовані, як приношення Богу Ягняті.
5 Іхні уста ніколи не брехали. Вони непорочні.
6 Тоді я побачив іншого ангела, що летів високо в небі. У нього було вічне послання - Євангелія, яку він мав провістити людям землі - кожній нації, племені, мові, народу.
7 Він промовляв голосом гучним: «Ўануйте Бога, славте Його, Час Його суду настав. Вклоніться Тому, Хто створив небо й землю, море і всі водні джерела».
8 А слідом за ним другий ангел каже: «Упав! Великий Вавілон упав! Він змусив усі народи пити люте вино гніву проти розпусти».
9 А слідом і третій ангел каже гучним голосом: «Хто вклоняється звіру й образу його, хто має на руці чи на чолі тавро,
10 той питиме вино Божого гніву, змішаного, нерозведеного в чаші Божого гніву. І прийме той муки вогняної сірки у присутності святих ангелів та Ягняти.
11 І дим їхніх мук куритиметься віки вічні. І не буде їм спочину ні вдень, ні вночі - тим, хто вклоняється звіру й образу його і кого позначено звіровим іменем».
12 Це означає, що мусять терпіти Божі люди, які дотримуються Божих заповідей і своєї віри в Ісуса.
13 Потім я почув голос, що линув з небес Він казав: «Запиши. Віднині блаженні ті, хто вмирає в Господі». «Так, - мовив Дух. - Можуть вони тепер відпочити від своєї праці, бо їхні справи йтимуть слідом за ними».
14 Тоді поглянув я, а переді мною біла хмара, а на хмарі сидить «подібний до Сина Людського». На голові у нього золотий вінець, а в руці - гострий серп.
15 Далі з храму вийшов інший ангел і прокричав гучним голосом до того, хто сидів на хмарі: «Бери серп Свій і збирай врожай, бо час жнив настав, врожай на землі достиг».
16 І Той, Хто на хмарі сидів, змахнув серпом Своїм над землею, і на землі врожай було зібрано.
17 Потім інший ангел вийшов із Храму небесного. Він також мав гострий серп.
18 І з вівтаря вийшов іще один ангел, який мав владу над вогнем. Він крикнув гучним голосом до ангела, що мав гострий серп: «Візьми свій гострий серп і розрізай ірона винограду з земних виноградників, бо виноград достиг».
19 І змахнув ангел серпом своїм над землею і зібрав урожай земного винограду, й кинув його у чавило великого Божого гніву.
20 Виноград було почавлено у тому чавилі за містом. Кров потекла з чавила й піднялася на висоту кінської вуздечки, і розлилась на триста кілометрів навкруги.
http://bible-desktop.com/Біблія/Одкровення/14/UK_WBTC