1 Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, що живуть у Филипах разом з вашими опікунами і слугами.

2 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.

3 Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас.

4 Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості.

5 Адже ви проповідуєте Добру Звістку зі Мною від найпершого дня й донині.

6 Я певний у тому, що той, хто розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.

7 Мені так і належить думати про вас, бо маю вас у серці своєму. І не лише у в'язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій.

8 І Бог мені свідок, що я дбаю про вас усіх любов'ю Ісуса Христа.

9 І ось молитва моя. Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і чистою проникливістю,

10 молюся я, щоб у вас були ці якості, щоб завжди могли вибрати найкраще й залишатися чистими і бездоганними до Дня пришестя Христового

11 щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності во славу і хвалу Божу.

12 Браття, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки.

13 Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув'язнення є те, що я наслідницю Христа.

14 До того ж через моє ув'язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують слово Боже більш відверто і без страху.

15 Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші - завдяки своїй добрій волі.

16 Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку.

17 Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув'язнений.

18 Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше - з корисливих міркувань, чи щиро - Христа проголошують, а це мені на радість. Це тішитиме мене і надалі.

19 Адже знаю я, що матиму визволення завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа.

20 Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своємуЦбайдуже, чи житиму я, чи помру.

21 Бо життя для мене - це Христос, а смерть - надбання.

22 Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то зазнаю втіхи від плодів своєї праці. Отже, не знаю, що мені вибрати.

23 Мені важко зробити вибір. Маю я бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще.

24 Але лишитися в тілі своєму важливіше для вас.

25 І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого розвитку і втіхи, що йдуть від віри,

26 щоб ви могли ще більше радіти в Христі Ісусі через мене, коли я знову до вас прийду.

27 Але у всякому разі живіть послідовно з Доброю Звісткою про Христа, щоб чи буду я з вами, чи далеко, зможу почути, що ви стійкі, з єдиним серцем і душею боротеся за віру, що проголошена в Добрій Звістці.

28 Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що вони всі будуть знищені, а ви - врятовані.

29 Бо привілей дарований вам: не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього.

30 Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. І, як ви чуєте, я в ній і тепер.