1 Через чотирнадцять років я знову пішов до Єрусалима разом із Варнавою, взявши з собою й Тита.

2 Пішов я, оскільки Бог відкрив мені, що я мушу йти. І я приніс людям в Єрусалимі Добру Звістку, яку я проповідую поміж поганами. Але поперше я потайки приніс її людям, яких ви дуже поважаєте. Робив я так для того, щоб мій труд - минулий і теперішній - не був марним.

3 Навіть Титу, що був зі мною, не довелося робити обрізання, хоч він і грек.

4 Його змушували бути обрізаним через лжебратів, які таємно вкралися до нас, щоб стежити за свободою, яку ми маємо у Христі. Вони хочуть нас поневолити.

5 Та ми не піддалися, й не підкорилися їм, щоб істина Доброї Звістки лишилася для вас.

6 Але ті, кого ви так поважаєте, не додали нічого до Доброї Звістки, яку я проповідую. Хоч би ким вони були для мене - немає жодного значення. Всі люди рівні перед Богом. Принаймні я від тих людей не мав ніякої користі.

7 Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку серед поган, так само, як Петрові - серед юдеїв.

8 Бо Той, Хто зробив Петра апостолом серед юдеїв, зробив мене апостолом серед поган.

9 Тож Яків, Петро та Іоан, яких ви вважаєте стовпами церкви, визнали ту милість, яку дарував мені Бог. Вони подали мені й Варнаві праву руку єднання і погодилися, що ми проповідуватимемо поганам, а вони - юдеям.

10 Вони просили нас лише пам'ятати про вбогих. Я й сам уже був занепокоєний їхнім становищем і прагну дбати про них.

11 Та коли Петро прийшов до Антиохії, я відкрито виступив проти нього. Петро був неправий.

12 Перед тим, як люди прийшли від Якова, Петро їв разом із поганами. Але коли вони прибули, він відвернувся від поган. Петро боявся людей, які захищали обрізання. Ті ж, у свою чергу, вважали, що поган слід обрізати.

13 Інші юдеї також пристали до нього в його лицемірстві. Та так, що навіть і Варнава був введений в оману.

14 Коли я побачив, що вони не поводяться згідно з істиною Доброї Звістки, то перед усіма сказав Петрові: «Коли ти, юдей, живеш, як поганин, а не як юдей, то як же ти можеш примушувати поган дотримуватися юдейських звичаїв?

15 Ми юдеї за народженням і не належимо до «поган-грішників».

16 Однак ми знаємо, що людина буде виправдана перед Богом не за те, що дотримується Закону, а віру в Ісуса Христа. Тож ми повірили в Ісуса Христа, щоб бути виправданими вірою в Христа, а не тому, що дотримувалися Закону. Нікого не буде виправдано перед Богом за дотримання Закону.

17 Поки ми шукаємо виправдання в Христі, ми самі виявляємося грішниками, то хіба це означатиме, що Христос сприяє гріху?

18 Зовсім ні. Коли я знову починаю навчати того, від чого відмовився раніше, то стаю грішником.

19 Бо з допомогою Закону я «вмер» для Закону, щоб жити для Бога. Я розіп'ятий разом із Христом.

20 Тож я вже не живу, але Христос живе в мені. А що живу я нині у своєму тілі, то в вірі в Сина Божого, який полюбив мене і віддав Себе заради мене.

21 Я не відрікауюся від дару Божого, бо коли праведність перед Богом досягається через Закон, то Христос помер даремно!