1 Від Павла, апостола, не призначеного людьми, ані посланого ними. Я апостол від Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих.
2 Разом з усіма братами своїми я шлю листа цього церквам іалатським.
3 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.
4 Він віддав Себе для прощення гріхів наших, щоб визволити нас із того лихого світу, в якому ми живемо. Така воля Бога, Отця нашого.
5 Слава Йому на віки вічні! Амінь.
6 Я здивований, що ви так скоро відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христовою, і звертаєтеся до іншого благовістя.
7 Насправді ж це зовсім не благовістя. Деякі люди заплутують вас, перекручуючи Добру Звістку про Христа.
8 І навіть якщо проповідь йтиме від нас або якогось посланця з неба, але вона суперечитиме тому, що ми благовіщали, то хай той проповідник буде проклятий.
9 Говорили ми це й раніше, і тепер я знову повторюю: якщо хтось проповідує вам благовість, відмінну від тієї, що ви прийняли, то нехай він буде проклятий.
10 У людей я шукаю схвалення, чи в Бога? Чи намагаюсь я догоджати людям? Аби я догоджав людям, то не був би слугою Христовим.
11 Браття, я хочу, щоб ви знали, що Добра Звістка, яку я вам проповідував, - не від людей.
12 Бо я прийняв її не від людини, і не людина мене навчила її. Ісус Христос явив її мені.
13 Ви чули про моє попереднє життя в юдаїзмі. Ви знаєте, що я жорстоко переслідував церкву Божу, намагався зруйнувати її.
14 У своєму служінні юдейській релігії я випереджав багатьох своїх однолітків, бо був надзвичайно відданий ученню своїх прабатьків.
15 Та Бог, який вибрав мене ще до мого народження, покликав мене милістю Своєю служити Йому.
16 І коли Бог явив мені Сина Свого, щоб я проповідував Добру Звістку про Нього поміж поганами, я не радився ні з ким з людей.
17 Не ходив я і до Єрусалима, до апостолів, що вже були обрані до мене. Натомість я подався до Аравії, а потім повернувся в Дамаск.
18 Після трьох років я пішов до Єрусалима, щоб познайомитися з Петром. Провів я з ним п'ятнадцять днів.
19 І нікого з інших апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.
20 (Клянуся перед Богом, я не брешу про що пишу вам!).
21 Потім я вирушив до Сирії та Киликії.
22 Та Христовим церквам, що в Юдеї, я не був відомий особисто.
23 Вони лише чули, що люди казали: «Цей чоловік, що раніше переслідував нас, зараз проголошує віру, яку колись хотів зруйнувати.»
24 І вони славили Бога через мене.
http://bible-desktop.com/Біблія/До_ґалатiв/1/UK_WBTC