1 Я мушу і далі хвалитися. Хвалитись мені невигідно, але я перейду до видінь та одкровень Господніх.

2 Я знаю одного чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому був узятий на «третє небо» (не знаю, чи в тілі своєму, чи духом - одному Богу це відомо).

3 Я знаю, що цей чоловік (чи то в тілі своєму, чи без нього - лише Богу відомо)

4 був узятий у рай і чув слова невимовні. Людині не дано їх вимовити.

5 Цим чоловіком я й хвалитимуся. А собою хвалитися не буду. Хіба що неміччю своєю.

6 Бо якщо хвалитимуся, то не буду нерозумним, бо казатиму правду. Але краще стримаюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж він бачить і чує від мене.

7 І щоб я не занадто возвеличувався від надзвичайних видінь, що мені були, дано мені жало у тіло - посланця сатани, щоб той мучив мене, не даючи мені возвеличитися.

8 Я благав Господа тричі, щоб забрав його від мене геть, але Він мовив до мене раз і назавжди:

9 «Досить для тебе милості Моєї, бо сила Моя повністю здійснюється у слабкості». Тож я маю бути дуже щасливий з того, що хвалюся слабкостями своїми, - аби сила Христова спиралася на мене.

10 Тому любо мені перебувати у слабкості своїй, у знущаннях, злиднях, гоніннях та труднощах в ім'я Христа. Бо коли я немічний, то стаю сильним.

11 Я хвалився, як нерозумний, але ви самі спонукали мене це робити. Це вам слід було хвалити мене, бо я ні в якому разі не нижчий від тих ваших «великих апостолів», навіть якщо я нічого не вартий.

12 У всякому разі, коли я був з вами, то багато чого було здійснено на доказ того, що я апостол. Знамення, чудеса і дивовижні речі були виконані з великим терпінням.

13 То чим же ви гірші від інших церков, чого вам бракує? Хіба лише того, що я не був вам тягарем? Пробачте мені таку провину.

14 Ось зараз я вже втретє готовий прийти до вас і не буду для вас тягарем. Я не прагну заволодіти добром вашим, мені потрібні ви самі. Бо не діти повинні забезпечувати батьків своїх, а батьки - дітей.

15 Я ж, зі свого боку, з великою радістю віддам усе, що маю, навіть самого себе, заради вас. Якщо я любитиму вас дужче, то як же ви любитимете мене менше?

16 Хоч би як там було, але я не був тягарем для вас. Та ви кажете, що через свою підступність я вас перехитрував.

17 Чи, може, я обдурив вас, використавши у своїх цілях одного з тих, кого до вас посилав? Ні.

18 Я попросив Тита прийти до вас і послав одного з братів разом з ним. Чи, може, він вас обдурив? Ні. Чи ми не діяли так само чесно? Чи йшли ми не тією ж стежкою?

19 Чи ви думаєте, що ми весь цей час виправдовувалися перед вами? Ми ж насправді є послідовниками Христа й говоримо це перед Богом. І все, що ми робимо, мої любі друзі, це для того, щоб зміцнити вас духовно.

20 Бо я боюся, що коли прийду, то можу знайти вас не такими, як хотілося б мені. І ви знайдете мене не таким, як хотілося б вам. Боюся, що почнуться серед вас чвари, ревнощі, злобливі сутички, суперництво, наклепи, плітки, зухвальство і безладдя.

21 Боюсь, що коли прийду до вас знову, мій Бог принизить мене перед вами і оплакуватиму я всіх тих, хто грішив у минулому і не розкаявся у своїй нечистоті, розпусті й перелюбі, що вони чинили.