1 А зараз, браття, ми хочемо, щоб ви знали про Божу милість, даровану церквам Македонії.
2 Що я маю на увазі? Хоч вони були суворо випробувані у скорботах своїх, та мають безмежну радість. Незважаючи на свою глибоку вбогість, вони багаті щедрістю своєю.
3 І я можу засвідчити, що вони давали, скільки могли, і навіть більше того - зі своєї доброї волі.
4 Вони невпинно і настійливо благали нас про милість разом з ними служити Божим людям.
5 І давали вони зовсім не так, як ми чекали того. Спершу вони віддали себе Господу і нам з Божої волі.
6 Тому ми просили Тита, бо раз він почав був свої милосердні труди для вас, то нехай вже й завершить їх.
7 Оскільки ви багаті всім: вірою, речами, знаннями, бажанням допомогти у всьому, нашою любов'ю до вас, тож будьте багатими і в щедрих трудах цих.
8 І я вам не наказую, а завзяттям інших намагаюся випробувати щирість любові вашої.
9 Бо ви знаєте милість Господа нашого Ісуса Христа, що багатим був, а збіднів заради вас, щоб завдяки Його вбогості ви могли стати багатими.
10 Така моя порада. Це личить вам. Адже минулого року ви не лише бажали першими віддати, а й перші робили це.
11 Тож доведіть до кінця розпочате, щоб здійснилося повною мірою те, чого ви так прагли, і давайте від того, що маєте.
12 Бо, якщо даєте з бажанням, то й дар приймається згідно з тим, що є, а не з тим, чого хтось не має.
13 І не треба, щоб іншим легше було, а вам стало важче. Треба, щоб усім було рівно.
14 Річ у тім, щоб ваш теперішній достаток міг допомогти іншим у скруті. Щоб потім достаток іншого став у пригоді вам, коли матимете скруту.
15 Як сказано у Святому Письмі: «Хто мав багато, той не мав надлишку, а хто мав мало - не мав нестатків».
16 Дяка Богові, що дав серцю Тита таку ж дбайливість про вас, яку маємо ми.
17 Він зважив на наше прохання і з великим бажанням іде відвідати вас зі своєї власної волі.
18 Посилаємо з Титом нашого брата, якого вихваляють у всіх церквах за проповідування Доброї Звістки.
19 До того ж його було обрано церквами супроводжувати нас у цій щедрій праці, якою ми керуємо во славу Самого Господа, і щоб виявити наше бажання допомогти.
20 Ми намагаємося бути обережними і дбайливими, щоб ніхто не зміг дорікати тим, що ми маємо у роспорядженні такі велскі гроші.
21 Бо дбаємо про свою честь не тільки перед Господом, а й перед людьми.
22 Ми посилаємо з ними нашого брата, якого випробували багато разів і багато в чому. Він завжди прагне допомогти. А зараз особливо прагне цього через велику довіру до вас.
23 Щодо Тита, то він мій товариш і спільник у допомозі вам. Щодо інших наших братів, то вони повноважні представники церкви, вони слава Христова.
24 Тож засвідчіть їм свою любов. Покажіть, що ми заслужено пишаємося вами, що ми маємо на це підстави. І щоб усі церкви побачили це.
http://bible-desktop.com/Біблія/2-е_до_коринфян/8/UK_WBTC