1 Чи не починаємо ми знову нав'язуватися? Чи, може, нам потрібні, як іншим, вірчі листи до вас або від вас?

2 Ви самі є нашим листом, написаним у серцях наших. Його знають і читають усі люди.

3 Ви показуєте, що ви - лист Христовий, результат служіння нашого, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на скрижалях кам'яних, а на тих скрижалях, якими є серця людські.

4 Завдяки Христу ми маємо впевненість стверджувати це перед Богом.

5 І це не те, що ми спроможні самостійно вирішити так, ніби воно йде від нас. Ўвидше ця сила від Бога.

6 Бог дав нам здатність служити Новому Заповіту. Цей Заповіт не складається з писаних законів, а грунтується на Духові. Бо письмовий Закон вбиває, а Дух дає життя.

7 Служіння, що принесло смерть (тобто Закон, вирізьблений буквами на камені), було таке славне, що народ ізраїльський не міг дивитися прямо в обличчя Мойсеєве - через його минулу славу.

8 То чи не буде служіння Духу значно славнішим?

9 Бо коли служіння засудженню людей було славним, то яким же славним буде служіння виправданню перед Богом!

10 Адже попередня слава порівняно з новою - ніщо.

11 Якщо служіння, приречене на забуття, було славним, то служіння неминуще куди багато славніше!

12 Ця надія дає нам відвагу.

13 Ми не такі, як Мойсей, що клав серпанок на обличчя своє, щоб народ ізраїльський не бачив, як зникає те сяйво.

14 Та розум людей Ізраїлю був затьмарений. Бо, і досі той серпанок застилає їм очі, коли читають Старий Заповіт. І досі його не зняте, тому, що зникне він тільки через Христа.

15 Але й донині, коли люди читають Закон Мойсеїв, на їхніх серцях лишається серпанок.

16 Але коли людина звертається до Господа, серпанок щезає.

17 Господь, про Якого я кажу, є Духом, а де є Дух Господа, там є свобода.

18 І всі ми з відкритими серцями споглядаємо славу Господню, як у дзеркалі. І всі ми були перевтілені в Його образ у все більшій Його славі. І перетворення це - від Господа, який і є Духом.