1 Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі.

2 Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене від закону гріха, що веде до смерті.

3 Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Мойсеїв Закон був ослаблений бездуховною і грішною природою людською. Пославши Свого Сина в подобі людського грішного тіла як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх.

4 Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли б здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим

5 Люди, що живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе за Духом Святим, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає.

6 Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.

7 Розум, керований бездуховною людською природою, проти Бога, бо він не підкоряється Законові Божому і не може підкоритися.

8 Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.

9 Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу.

10 З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом.

11 Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам - через Дух, що живе в вас.

12 Отже, брати мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй.

13 Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо з поміччю Духа Святого умертвляєте тілесні вчинки, то матимете справжнє життя.

14 Бо справжні діти Божі - це ті, хто керується Духом Божим.

15 Адже Дух, що ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!», що означає: «Батько!»

16 І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми Божі діти.

17 А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос. Страждаємо разом з ним, щоб здобути й славу з Христосом.

18 Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою славою, що ми її матимемо в майбутньому.

19 Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.

20 Все, створене Богом, було приречене до марнот. І скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те,

21 що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, - як мають їх діти Божі.

22 Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами.

23 І не лише світ, але ми також стогнемо в череві. Ми, хто має Дух Святий як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче чекаємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.

24 Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, - то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить?

25 Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.

26 Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з такими зітханням, що словами й не вимовиш.

27 Та Бог бачить, що в серцях наших. Він знає намір Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.

28 І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею.

29 Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер.

30 І Бог покликав тих людей, і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. І ті, хто були виправдані, були прославлені.

31 Що можна сказати на це? Якщо Бог за нас, то хто ж проти?

32 Той, хто Сина Свого не пожалів і віддав Його на смерть за нас усіх, Той, звичайно, віддасть і все інше разом із Сином Своїм.

33 Хто може звинуватити людей, яких Бог обрав? Бог їх виправдовує.

34 То хто ж звинувачує? Ісус Христос помер і, що важливіше, воскрес із мертвих. Він сидить по праву руку від Бога і також заступається за нас.

35 Хто зможе відняти нас від любові Христової? Може, лихо якесь, злидні, переслідування, голод чи голизна, небезпека яка чи смерть від меча?

36 Як сказано у Святому Письмі: «За Тебе нас щодня вбивають, вважають вівцями, придатними на те лиш, щоб забить».

37 Ні, у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас.

38 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні вищі духи, ні те що тепер, ні те що в майбутньому,

39 ані яка духовна влада, ніщо над нами, ані під нами, ні будь-яке інше створіння - ніщо не зможе відлучити нас від Божої любові, що знайдена в Христі Ісусі, нашому Господі.