1 Від Симона Петра, раба і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж віру, що й ми - від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа праведного.

2 Хай множаться мир і благодать через пізнання Бога, Ісуса нашого Господа.

3 Все, що потрібно для духовного життя і служіння Богу, надано Ісусом, який має силу Божу. Це сталося, бо ми знаємо Того, Хто покликав нас славою і добротою.

4 І завдяки славі й доброті Своїй Він дав нам дорогоцінні й великі обіцянки, що зможемо ми стати подібними Самому Богу, що зможемо уникнути тління, яке панує у світі через лихі людські бажання,

5 І тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності знання.

6 Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості - терпіння, а до терпіння - благочестя.

7 Щоб до благочестя ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства - любов.

8 І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.

9 А хто не має цього, той сліпий, бо недалекоглядний. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

10 Тому, браття, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти.

11 І будете ви жаданим Гостем у Вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.

12 Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в істині, що відкрилася вам.

13 І вважаю я єдиноправильним повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я в цьому тілі.

14 Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос.

15 Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб і після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам'ятали.

16 Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі.

17 Він одержав честь і славу від Бога-Отця. Бо до Нього злинув голос зі Слави Всевишньої: «Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав».

18 Ми теж чули цей голос, що лунав з небес, коли ми були з Ним на Святій горі.

19 Ми також вважаємо послання пророків найнадійнішими. І правильно ви робите, коли звертаєтеся до них. Вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших.

20 Перше, що маєте ви зрозуміти, - це те, що жодне з пророцтв у Святому Письмі не було вигадане самими пророками.

21 Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.