1 Отож Фест став правителем і через три дні прибув з Кесарії до Єрусалима.

2 Юдейські первосвященики і правителі виклали свої звинувачення проти Павла.

3 Вони благали Феста зробити милість і відправити Павла до Єрусалима (самі ж вони змовилися вбити його по дорозі).

4 Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії і що він сам невдовзі туди їде.

5 «Хай хтось із ваших начальників піде зі мною, - сказав він, - і хай висунуть звинувачення проти цього чоловіка, якщо за ним є якась вина».

6 Пробувши там днів вісім-десять, Фест вирушив до Кесарії. Наступного ж дня посів він суддівське місце і звелів привести Павла.

7 Коли Павла привели, його обступили юдеї, що прийшли з Єрусалима. Вони висунули проти нього багато серйозних звинувачень, але довести їх не могли.

8 Павло захищався, промовляючи: «Немає за мною ніякої провини ні проти Закону юдейського, ні проти храму, ні проти цезаря».

9 Але Фест хотів догодити юдеям. Тому він запитав Павла: «Хочеш ти йти до Єрусалима, щоб я судив тебе там?»

10 Павло відповів: «Я зараз стою перед судом цезаря, де мене слід судити. І нічого не скоїв я юдеям, тобі й самому це добре відомо.

11 Якщо ж я винен і зробив щось таке, що заслуговує смертної кари, то я не намагаюся уникнути її. Та оскільки немає правди у звинуваченнях цих людей, то ніхто не може їм мене видати. Я звертаюся до суду цезаревого».

12 Фест, порадившись зі своїми помічниками, відповів: «Ти вимагав цезаревого суду, до цезаря й підеш».

13 Через кілька днів цар Аіриппа і Вереніка прибули до Кесарії, щоб привітати Феста.

14 Вони лишалися в Кесарії багато днів, і Фест розповів цареві про Павлову справу: «Є тут один чоловік, якого Фелікс залишив у тюрмі.

15 Коли я був в Єрусалимі, юдейські первосвященики й старійшини свідчили проти нього й вимагали його засудження.

16 Я сказав їм, що це суперечить римським законам - видавати звинуваченого, доки він не зустрінеться віч-на-віч із тими, хто його звинувачує і не отримає можливості захистити себе від звинувачення.

17 Отож коли вони прибули сюди зі мною, я не зволікав. Наступного ж дня сів на суддівське місце в трибуналі й наказав привести того чоловіка.

18 Та коли вони стали свідчити проти нього, то не звинуватили його у жодному злочині. А я ж чекав саме цього.

19 Натомість вони сперечалися з ним з питань їхньої власної релігії і про якогось Ісуса, який помер. Хоча Павло стверджував, що той живий.

20 Мене посіли сумніви щодо того, як розслідувати все це. Через те я спитав його, чи не хоче він стати перед судом в Єрусалимі.

21 Але Павло попросив, щоб його тримали до рішення імператора. То я наказав стерегти його доти, доки я зможу відправити його до цезаря».

22 На це Аіриппа промовив до Феста: «Я хотів би сам послухати цього чоловіка». «Завтра ж ти його почуєш», - відповів Фест.

23 Отож наступного дня Аіриппа і Вереніка з великою пишністю прибули в суд. Вони ввійшли до судової палати, в якій були воєначальники та знать міста. Фест віддав наказ привести Павла.

24 Тоді сказав: «Царю Аіриппо і всі присутні тут, ви бачите цього чоловіка, на кого скаржилася мені юдейська громада і в Єрусалимі, й тут. Всі вони наполягали на тому, що цей чоловік не повинен жити.

25 Але я не знайшов за ним ніякої провини, вартої смертної кари. Він сам вимагав імператорового суду. То я й вирішив послати його до імператора.

26 Але я не маю нічого конкретного проти нього, про що міг би написати імператорові. Ось чому я ставлю його перед вами і особливо перед тобою, царю Аіриппо, щоб після нашого розслідування мені було що написати імператору.

27 Бо здається мені нерозсудливим посилати в'язня і не вказувати на висунуті проти нього звинувачення».