1 Пройшовши через Амфіполь та Аполонію, вони прибули до Салонік, де була юдейська синаіоіа.

2 Павло, за своїм звичаєм, пішов туди й протягом трьох субот обговорював з юдеями Святе Письмо.

3 Він їм пояснював і доводив, що Христу належало прийняти страждання і що Він мусив воскреснути з мертвих. Павло казав: «А цей Ісус, про Якого я вам розповідаю - то й є Христос».

4 Декого з тих людей вони переконали, й ті пристали до Павла та Сили. Багато віруючих греків також приєдналися до них, і ще чимало знатних жінок долучилося до громади.

5 А юдеї ревнували. Вони знайшли якихось розбишак з базарної площі, зібрали юрмисько й заходилися підбурювати ціле місто. Вони напали на Ясонову оселю, сподіваючись знайти там Павла й Силу, щоб вивести їх до людей.

6 А не знайшовши, потягли Ясона та ще декого з братів до міських урядовців. Вони вигукували: «Ці люди, які підбурюють весь світ, зараз прийшли сюди!

7 І Ясон прийняв їх у своєму домі. Всі вони чинять супроти цезаревих указів. Вони стверджують, що існує інший цар - вони називають Його Ісусом».

8 Натовп і міські урядовці були збиті з пантелику цими словами.

9 Вони взяли з Ясона та інших заставу й відпустили їх.

10 Тієї ночі браття вислали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, Павло та Сила прийшли до юдейської синаіоіи.

11 Ці люди були благородніші, ніж ті у Салоніках. Вони отримали послання з великим запалом й щодня вивчали Святе Письмо, щоб переконатися, чи правда все те, про що їм казав Павло.

12 Зрештою багато юдеїв повірило в Господа. І чимало знатних греків, чоловіків і жінок, повірило також.

13 Коли салонікійські юдеї довідалися, що Павло проповідує Слово Боже й у Верії, вони також прийшли туди й почали намовляти й підбурювати народ.

14 То браття негайно відправили Павла на узбережжя. А Сила й Тимофій лишились у Верії.

15 Ті, хто супроводжували Павла, привели його до Афін. Перш ніж вони повернулися до Салонік, Павло наказав їм переказати Силі та Тимофію, щоб, як тільки випаде нагода, вони негайно приєдналися до нього.

16 Поки Павло чекав в Афінах Силу й Тимофія, дух його страждав, коли він бачив, що в місті повно бовванів.

17 Щодня він перконував людей у синаіозі з юдеями й побожними греками. І щодня він переконував на базарній площі тих, хто опинявся поруч.

18 Якісь філософи епікурейці та стоїки почали сперечатися з ним. Одні з них питали: «Що цей базікало хоче сказати?» Інші казали: «Здається, він проповідує про іноземних богів». Вони казали так, бо Павло проповідував про Ісуса та воскресіння.

19 Вони запитали Павла: «Чи можна нам узнати, що це за таке нове вчення, про яке ти говориш?

20 Ми чуємо від тебе якісь дивні речі, то хотіли б зрозуміти, що вони означають».

21 (Всі афіняни та іноземці, що жили там, марнували час у неробстві. Вони лиш переповідали новини).

22 Тоді Павло став перед Ареопаіом і сказав: «Мужі афінські, як я бачу, ви люди дуже релігійні.

23 Бо коли я ходив і дивився на речі, яким ви поклоняєтеся, то помітив вівтар, на якому було написано: «НЕВІДОМОМУ БОГУ». Отже, ви поклоняєтеся тому, чого не знаєте. Це і є Той Бог, Якого я проповідую.

24 Бог, Який створив світ і все, що в ньому є (оскільки Він Господь небес і землі), не живе в рукотворних храмах.

25 І Йому не служать людські руки, так ніби Він у чомусь має потребу. Це Він дає кожному з нас життя й дихання і все інше.

26 З одного чоловіка Він створив усі раси, щоб вони заселили цілу землю. І Він установив для всіх них терміни і кордони проживання.

27 Він зробив так, щоб вони прагнули Бога, і щоб, можливо, знайшли Його хоч навпомацки. Адже Він - поруч із кожним.

28 «Ми в Ньому живемо, ми в Ньому рухаємося, ми в Ньому існуємо, -як каже дехто із ваших поетів: - Бо ми Його діти».

29 Тож якщо ми Божі діти, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, срібла або каменя - до образу, сформованого вмінням і уявою людською.

30 Бог не зважав на часи такого неуцтва, але зараз Він вимагає, щоб усі люди повсюди покаялися.

31 Бо Він призначив День, коли Він судитиме світ. Він судитиме судом Чоловіка, Якого Він обрав. Бог довів це кожному, воскресивши Того Чоловіка з мертвих».

32 Почувши про воскресіння з мертвих, дехто з присутніх засміявся. Але інші промовили: «Ми б хотіли, щоб ти про все це розповідав знову».

33 По цих словах Павло пішов звідти.

34 Деякі з людей приєдналися до нього і повірили. Серед них був Дионісій, член Ареопаіу, жінка на ймення Дамара і ще дехто з ними.