1 Так само і в Іконії Павло та Варнава пішли до синаіоіи юдеїв. І говорили там так, що величезна кількість як юдеїв, так і поган, стали віруючими.

2 Але юдеї, котрі не повірили, почали підбурювати поган. Вони викликали в тих лихі почуття до братів.

3 Павло й Варнава довго лишалися там. Вони відважно проповідували в ім'я Господа. А Він підтверджував послання милості Своєї, допомогаючи Павлу та Варнаві творити дивовижні знамення й чудеса.

4 Люди в місті розділилися. Одні підтримували юдеїв, інші - апостолів.

5 Погани та юдеї на чолі зі своїми вождями, намагалися зневажити й побити камінням Павла та Варнаву.

6 Довідавшись про це, Павло з Варнавою втекли до міст Листри та Дервії, що в Ликаоніі, та довколишніх земель.

7 Там вони й далі проповідували Благовість.

8 У Листрі сидів каліка, кривий від народження. Він ніколи не ходив.

9 Він почув, як Павло говорив. Павло подивився пильно на нього й відчув, що каліка мав віру і тому він міг бути зцілений.

10 Павло голосно промовив: «Підведися й стань на ноги!» І каліка скочив на свої прямі й почав ходити.

11 Коли люди в натовпі побачили, що зробив Павло, вони почали голосно вигукувати ликаонською мовою: «Боги стали подібні до людей і зійшли до нас!»

12 Варнаву вони називали Зевсом, а Павла - Гермесом, оскільки здебільшого він говорив.

13 Жрець храму Зевса, розташованого відразу за містом, привів биків, приніс вінки до міської брами. Він, а разом з ним і весь натовп, збиралися принести офіру Варнаві та Павлу.

14 Почувши про це, апостоли Павло та Варнава у гніві розідрали на собі одяг. Вони кинулися у натовп, вигукуючи:

15 «Люди! Нащо ви таке робите? Ми просто, люди, як і ви. Ми прийшли, щоб розповісти вам Благовість, щоб відвернути вас від цих негідних справ до живого Бога. До Бога, Який створив небо і землю, і море, і все, що є на небі, на землі та в морі.

16 В минулі часи Він дав волю кожному народові йти своїм власним шляхом.

17 Але Він не залишав вас без свідчень про Себе. Він творив добро для вас: проливаючи на вас дощ із небес, і даючи збіжжя в належну пору, даруючи вам хліб насущний і сповнюючи радістю ваші серця».

18 Навіть промовляючи таке, Павлові й Варнаві було важко втримати людей, які прагнули принести їм офіру.

19 Та ось прийшли деякі юдеї з Антиохії та Іконії, й вони переконали натовп. І люди закидали Павла камінням. Потім витягли його за межі міста й кинули, вважаючи, що він мертвий.

20 Та коли над ним зійшлися учні, Павло підвівся й повернувся до міста. А наступного дня разом з Варнавою він вирушив до Дервії.

21 Там вони проповідували Благовість і привернули багато послідовників. Потім вони повернулися до Листри, Іконії та Антиохії.

22 І там зміцнювали душі віруючих. Вони надихали їх перебувати у вірі. Вони казали: «Щоб увійти до Царства Божого, ми маємо пройти через багато страждань».

23 Павло і Варнава призначали старійшин у кожній церкві. Молитвою і постом вони ввіряли старійшин Господу, в Якого ті повірили.

24 Пройшовши через Писидію, Павло й Варнава прийшли до Памфилії.

25 А коли розповіли про послання Господа в Перзі, то вирушили до Атталії.

26 А звідти відпливли до Антиохії, де їм було Божою милістю доручено справу, яку вони виконали.

27 Прибувши до Антиохії, вони зібрали всіх віруючих й розповіли їм про все, що Бог зробив із ними. І також вони повідомили, що Бог відчинив браму віри для поган.

28 І вони довго лишалися там з іншими віруючими.