1 У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій. Він був центуріоном у так званому Італійському полку.

2 Він був побожним і богобоязним чоловіком, як і вся його родина. Він щедро давав бідним і завжди молився Богу.

3 Якось о третій пополудні Корнилію була з'ява. Він виразно побачив ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!»

4 Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що це, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й подаяння бідним стали відомі Богу, Він пам'ятає про тебе.

5 Зараз пошли когось до Йоппії, хай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон. Його ще називають Петром.

6 Він зупинився у кожум'яки Симона, будинок якого стоїть біля моря».

7 Коли ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих.

8 Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.

9 Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися.

10 То було опівдні. Він відчув, що зголоднів, і схотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому була з'ява.

11 Він побачив, як небеса розверзлися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.

12 А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.

13 І голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»

14 Петро відповів: «Звісно, ні, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».

15 І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».

16 І так тричі голос пропонував Петрові. І тричі Петро відмовлявся. А потім раптом усе зникло, знову піднялося на небо.

17 Петро був збентежений, гадаючи, що б усе це могло означати. Аж тут надійшли люди, яких послав Корнилій. Вони запитали, де Симонова оселя, й тепер уже стояли біля воріт.

18 Прибульці голосно запитали, чи гостює в цьому домі чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.

19 Тим часом Петро все ще розмірковував про з'яву, що йому була. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.

20 То вставай і зійди вниз, і рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».

21 Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?»

22 Вони відповіли: «Нас послав центуріон Корнилій. Він чоловік праведний і богобоязний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово».

23 Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.

24 І через день вони прибули до Кесарії. Корнилій чекав їх. Він покликав своїх родичів і найближчих друзів.

25 Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому.

26 Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Сам я лише людина».

27 Сказавши так, Петро ступив у дім і побачив, що там зібралося багато народу.

28 Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою.

29 Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?»

30 Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час - о третій пополудні - я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні.

31 Він сказав: «Корнилію, твоя молитва почута, Бог пам'ятає про твої дарунки бідним.

32 То пошли людей до Йоппії і запроси Симона, якого ще звуть Петром, прийти до тебе. Він зупинився в домі Симона-кожум'яки біля моря».

33 Отож я відразу послав по тебе. І ти був такий люб'язний, що погодився прийти. І всі ми тут зараз перед Богом, щоб почути, що Господь велів тобі сказати нам».

34 І Петро почав говорити: «Тепер я ясно бачу, що Бог неупереджений.

35 В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом.

36 Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа - Він Господь усіх народів.

37 Ви знаєте про те, що трапилось по Юдеї. Воно почалося в Ґалилеї після того, як Іоан проповідував людям про хрещення.

38 Ви знаєте про Ісуса з Назарета, як Бог помазав Його Духом Святим і владою. Ісус мандрував по містах і творив добро, і зціляв одержимих нечистим, оскільки Бог був з Ним.

39 Ми свідки всього, що Він чинив у країні юдеїв і в Єрусалимі.

40 Вони вбили Його, розіп'явши на дерев'яному хресті. Але на третій день Бог воскресив Його. І з Божої волі Він явився людям.

41 Не всім людям, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь - нам, хто їв і пив із Ним разом після Його воскресіння з мертвих.

42 І Він наказав нам проповідувати й свідчити людям, що це Його Бог призначив суддею над живими й мертвими.

43 Всі пророки свідчать про Нього. Вони кажуть, що кожен, хто вірить у Нього, одержує прощення гріхів в Його ім'я».

44 Поки Петро все це говорив, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав його.

45 Юдейські віруючі, що прийшли разом з Петром, були вражені з того, що дар Духа Святого пролився й на поган.

46 Вони чули, як погани говорили різними мовами й славили Бога. Тоді Петро сказав:

47 «Чи може хтось заборонити цим людям бути хрещеними водою? Адже на них зійшов Дух Святий так само, як і на нас».

48 І Петро наказав їм охреститися в ім'я Ісуса Христа. Потім вони попросили Петра залишитися з ними на кілька днів.