1 Тим часом Савл був смертельною загрозою учням Господа учням вбивством. Він пішов до первосвященика

2 й попросив у того листи до синаіоі міста Дамаска. Він хотів, щоб у цих листах йому було дано повноваження: якщо він знайде там послідовників Путі - все одно чоловіків чи жінок, - щоб він міг схопити їх і доставити до Єрусалима.

3 Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з небес спалахнуло навколо нього.

4 Савл упав на землю. Він почув голос, що звернувся до нього: «Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?»

5 Савл запитав: «Хто ти, Господи?» І голос відповів: «Я Ісус, якого ти переслідуєш.

6 Але встань і йди до міста. Там буде тобі сказано, що робити».

7 Люди, які подорожували разом із Савлом, стояли мовчки. Вони чули голос, але не бачили нікого.

8 Савл підвівся з землі. Та коли він розплющив очі, то нічого не побачив. Супутники взяли його за руку й повели в Дамаск.

9 Три дні він нічого не бачив, нічого не їв і не пив.

10 У Дамаску мешкав учень Ісуса на ймення Ананія. Господь сказав йому у з'яві: «Ананіє!» Він відповів: «Я тут, Господи!»

11 Господь сказав йому: «Збирайся й рушай на вулицю, що зветься Прямою. Там у домі Юди запитай чоловіка з міста Тарс. Його звуть Савл. Він саме молиться.

12 Йому була з'ява, й він бачив, що до нього прийшов чоловік на ймення Ананія і поклав на нього руки, щоб він знову прозрів».

13 Ананія відповів: «Господи, я від багатьох чув про цього чоловіка, про все те лихо, що він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі.

14 І сюди він з'явився, наділений владою від головних первосвящеників схопити всіх, хто вірить у Тебе».

15 Але Господь сказав йому: «Іди! Бо цей чоловік - обране Мною знаряддя, щоб донести ім'я Моє до поганів і царів, та й до людей ізраїльських.

16 Я Сам маю показати йому все, що він мусить вистраждати в ім'я Моє».

17 Тож Ананія вирушив і прийшов у той дім. Він поклав руки на Савла й промовив: «Брате Савле, Господь послав мене, Ісус, що явився тобі по дорозі сюди, щоб ти знову побачив і сповнився Духа Святого».

18 І тієї ж миті неначе луска впала з Савлових очей, і він знову прозрів. Він устав і охрестився.

19 Потім, попоївши, Савл відновив сили. І ще декілька днів він перебував у Дамаску з Ісусовими учнями.

20 Савл вирушив до синаіоіи й почав проповідувати про Ісуса. Він казав: «Це Син Божий».

21 Всі, хто чули його, дуже дивувалися й перепитували: «Чи це не той самий чоловік, що намагався знищити в Єрусалимі всіх, хто вірить у це ім'я? Чи не для того він прибув сюди, щоб схопити віруючих і привести до головних священиків?»

22 А Савл дедалі більше набирав сили і вражав юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус і є Христос.

23 Минуло кілька днів, і юдеї змовилися вбити Савла.

24 Але їхні плани стали Савлові відомі. День і ніч стежили вони за міською брамою, щоб убити його.

25 Але Савлові учні вивели його вночі й спустили його в кошику через отвір у міський стіні.

26 Повернувшись до Єрусалима, Савл спробував пристати до віруючих, та вони лякалися його. Ніхто не вірив, що він став Ісусовим учнем.

27 Але Варнава узяв його й відвів до апостолів. Він розповів, як Савл бачив Господа на дорозі, і як Господь говорив до нього, і як він у Дамаску відважно проповідував в ім'я Ісуса.

28 І Савл залишився з апостолами, й вільно ходив з ними Єрусалимом, і відважно проповідував ім'я Господа.

29 Він розмовляв і сперечався й з юдеями, що говорили грецькою мовою, але ті намірялися вбити його.

30 Коли браття довідалися про це, то відвели Савла до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.

31 В Юдеї, Ґалилеї та Самарії настали для Церкви мирні часи. Церква зміцніла і виросла чисельно. Віруючі жили в пошані до Господа і були втішені Духом Святим.

32 Мандруючи з міста до міста, Петро завітав до святих, що мешкали в Лидді.

33 Там він знайшов чоловіка, якого звали Еней. Той уже вісім років був немічний і прикутий до ліжка.

34 Петро сказав йому: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе. Підведись і сам постели собі ліжко». І той негайно підвівся.

35 І всі мешканці Лидди й Сарона бачили його й навернулися до Господа.

36 В Йоппії жила Ісусова послідовниця Тавіта. Вона завжди була готова на добрі справи й завжди давала бідним гроші.

37 Якраз у ті дні вона захворіла й померла. Тіло її обмили й поклали в горішній кімнаті.

38 Лидда була біля Йоппії. Коли Ісусові послідовники в Йоппії почули, що Петро перебуває в Лидді, вони послали до нього двох чоловіків з проханням: «Прийди до нас, будь ласка, негайно».

39 Петро зібрався й вирушив з ними. Коли він прийшов, його відвели до горішньої кімнати. А всі вдови обступили його. Вони плакали й показували йому одяг та інші речі, які Сарна зробила своїми руками, коли ще була з ними.

40 Петро вислав їх із кімнати, а сам став на коліна й почав молитися. Потім, повернувшись до тіла, промовив: «Тавіто, встань». Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.

41 Петро подав їй руку й допоміг встати на ноги. Слідом за тим він покликав учнів та вдів і показав їм, що Тавіта жива.

42 Це стало відомо по всій Йоппії, тож багато людей повірило у Господа.

43 Петро залишився в Йоппії на багато днів в одного кожум'яки на ім'я Симон.