1 Чоловік на ймення Ананія разом зі своєю жінкою продав свою власну ділянку,

2 але апостолам віддав не всі гроші. Разом з жінкою Сапфірою вони таємно присвоїли частину грошей.

3 Петро сказав йому:«Ананіє, чому ти дозволив сатані правити твоїм серцем? Адже ти збрехав Духові Святому і присвоїв частину грошей від продажу землі.

4 Чи вона не належала тобі, коли ти продавав її? А коли вже продав, то чи не від тебе залежало, як розпорядитися грішми? Навіщо ти надумав таке? Адже ти збрехав Богові, а не людям».

5 Почувши ці слова, Ананія упав на землю й помер. Великий страх охопив усіх, хто почув про це.

6 Юнаки прийшли й загорнули його тіло в саван, а потім віднесли й поховали.

7 Минуло щось із три години. Коли приходить Ананієва дружина, яка нічого не знала про те, що сталося.

8 Петро питає її: «Скажи мені, чи ви продали землю саме за таку суму?» Вона відповідає: «Так, оце все».

9 Тоді Петро й каже: «Навіщо ви двоє погодились перевіряти Дух Господній? Поглянь! Ті чоловіки, що поховали твого чоловіка, стоять біля дверей. Вони понесуть також і тебе».

10 Тієї ж миті вона впала й померла. Юнаки ввійшли і знайшли її вже мертвою. Тож вони винесли її тіло й поховали поруч із її чоловіком.

11 І великий страх напав на всю церкву, і на всіх, хто чув про ці події.

12 Багато знамень і чудес сталося серед людей. Усе те було зроблено руками апостолів. Усі віруючі були разом на Соломоновому іанку.

13 Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту. Але люди прославляли їх.

14 І все більше й більше віруючих додавалося до Господа - як чоловіків, так і жінок.

15 Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті лежали на ліжках або на постелях, щоб, коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впала на когось із них.

16 Цілі юрби людей приходили з міст і сіл довкола Єрусалима. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами. І всі зцілювалися.

17 Тут первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, отямилися й сповнилися ревнощів.

18 Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в'язниці.

19 Але вночі ангел Господній відчинив двері в'язниці. Він вивів апостолів на волю й сказав їм:

20 «Ідіть, станьте у храмі й розповідайте людям усе про це нове життя».

21 Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до храму й почали навчати людей. Вранці прийшли на службу первосвященик і ті, хто був з ним. Вони скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в'язниці, щоб привели апостолів.

22 З'явившись до в'язниці, вартові там апостолів не знайшли. Вони повернулися до первосвященика й доповіли:

23 «Двері в'язниці були надійно зачинені, вартові стояли біля дверей. Але відчинивши двері, ми побачили, що всередині немає нікого».

24 Коли начальник варти й верховні священики почули цей звіт, вони були збентежені й дивувалися, що б то могло трапитися.

25 А тут їм доповідають: «Люди, яких ви були кинули до в'язниці, стоять зараз у храмі й навчають людей!»

26 То начальник узяв з собою воїнів, пішов до храму й привів апостолів. Але силу вони не могли застосувати, бо розуміли, що люди можуть закидати їх камінням.

27 І от апостоли постали перед Синедріоном. Первосвященик промовив до них:

28 «Ми вам суворо наказували не проповідувати цим іменем. І все одно ви заповнили весь Єрусалим своїм ученням. Та ще й прагнете звалити на нас вину за смерть цього Чоловіка!»

29 Петро й інші апостоли відповіли: «Ми мусимо слухатися Бога більше, ніж людей.

30 Бог наших батьків воскресив Ісуса з мертвих. Того Ісуса, Якого ви стратили розп'яттям на хресті.

31 Господь підніс Його до Себе, посадив по праву руку від Себе, як Князя й Спасителя. Тож він може дати народу ізраїльському покаяння і прощення гріхів.

32 І ми є свідками цих подій. Їх підтверджує і Святий Дух, якого Бог дав тим, хто слухається Його».

33 Почувши таку відповідь, члени Синедріону розлютилися. Вони ладні були вбити апостолів.

34 Але в Синедріоні був один чоловік, якого звали Ґамалиїл. Він був учителем Закону. Його дуже поважали всі люди. Він підвівся й наказав на хвилину вивести людей.

35 Потім звернувся до Синедріону: «Мужі ізраїльські, добре обміркуйте те, що ви збираєтеся зробити з цими людьми.

36 Колись з'явився був Тевда і видавав себе за когось великого. До нього тоді приєдналося близько чотирьохсот послідовників. Тевду було вбито. І послідовники його розійшлися, й це ні до чого не привело.

37 Після нього під час перепису населення прийшов з Ґалилеї Юда. І чимало людей пішло за ним. Його теж було вбито. А всі послідовники його порозбігалися.

38 Тож і зараз, кажу вам, стороніться цих людей. Залиште їх. Бо якщо справа їхня йде від людей, вона провалиться.

39 А якщо це від Бога, то все одно Його не зупините. Тільки виявиться, що ви воюєте проти Бога!»

40 І члени Синедріону послухалися його. Апостолів знову привели й побили батогами. Потім члени Синедріону наказали їм не говорити більше від імені Ісуса й відпустили їх.

41 Апостоли залишили Синедріон, радіючи з того, що сподобились зазнати страждань і зневаги заради імені Ісуса.

42 І кожен день у храмі та йдучи з оселі в оселю вони навчали людей і проповідували Благовість, що Ісус і є Христом.