1 Було це перед святом Пасхи, і Ісус знав, що прийшов час Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, й вирішив показати їм, що любов ця до них була безмежною.

2 То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса.

3 Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього.

4 Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним.

5 Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги й витирати їх рушником, яким був підперезаний.

6 Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?»

7 У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше».

8 Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».

9 «Господи, - попросив Симон-Петро, - обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже:

10 «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі».

11 Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».

12 Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив?

13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом. І маєте рацію, бо Я є.

14 Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному.

15 Я подав вам приклад, щоб ви могли робити для інших те, що Я зробив для вас.

16 Істинно кажу вам: жоден слуга не більший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав.

17 Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.

18 Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Письмі: «Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене».

19 Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я Той, що є.

20 Істинно кажу вам: хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».

21 Мовивши це, Ісус став глибоко стурбованим і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене».

22 І Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.

23 Один з Його учнів, той, якого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом.

24 Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив.

25 Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?»

26 І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску».Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота.

27 І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. І мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».

28 Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді.

29 Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні гадали, що Ісус сказав йому: «Купи все, що нам потрібно для свята», інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним.

30 Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.

31 Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Син Людський здобув тепер славу, а через Нього - Бог.

32 Оскільки Бог здобув славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його.

33 Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: «Ви не зможете піти туди, куди йду Я». Так і вам Я кажу.

34 Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного.

35 Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».

36 «Господи, куди ж Ти йдеш?» - спитав Симон-Петро. «Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше - йтимеш», - відповів Ісус.

37 Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу».

38 Ісус відповів: «Ой, чи такий ти, що покладеш життя? Істинно кажу тобі: ще й півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене».