1 Після цього Ісус подався на другий бік Ґалилейського озера, що зветься також Тиверіадським.

2 Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудо, що здійснив Ісус над хворим.

3 Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями.

4 Наближалося свято юдейської Пасхи.

5 Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?»

6 Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме.

7 І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку».

8 Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже:

9 «Ось хлопчина, що має п'ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей».

10 І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там тисяч п'ять чоловіків.

11 Тоді Ісус узяв хлібини, воздавши Богові дяку, розділив між тими, що сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив - кожному, хто скільки хотів.

12 Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало».

13 Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п'ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли.

14 Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді пророк, що мав прийти у світ!»

15 Ісус знав, що люди хочуть оголосити Його своїм царем. От-от вони вже повинні були прийти. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.

16 Коли настав вечір, Ісусові учні пішли вниз до озера.

17 Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума.

18 Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими.

19 Коли вони пропливли кілометрів п'ять - шість, то побачили Ісуса, що йшов по озеру й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися.

20 Але Ісус мовив до них: «Це Я! Не бійтеся!»

21 Як Він сказав це, вони взяли Його до човна й одразу допливли до берега, до того місця, куди прямували.

22 Наступного дня люди, що залишалися на протилежному березі озера, побачили там лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями. Вони знали, що ті попливли самі.

23 Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу.

24 І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.

25 Знайшовши Його на другому боці озера, вони запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?»

26 Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу.

27 Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».

28 Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?»

29 І відповів Ісус: «Це Бог бажає: «Вірте Тому, Кого Він послав».

30 Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?

31 Наші пращури їли манну небесну в пустелі, як про це написано у Святому Письмі: «Він послав їм хліб з Небес, щоб вони їли».

32 Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з Небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з Небес.

33 Адже хліб Божий - це Той, Хто сходить з Небес і дарує життя світові».

34 «Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», - сказали вони.

35 Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.

36 Я й раніше казав вам, що бачите ви Мене, але й досі не вірите.

37 Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене.

38 Бо Я зійшов з Небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Того, Хто послав Мене.

39 Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день.

40 Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день».

41 Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я - хліб, що зійшов з Небес».

42 Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»

43 У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж себе.

44 Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, що послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.

45 Пророки писали: «І Бог їх усіх навчить». Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене.

46 Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.

47 Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя.

48 І Я - той хліб, що дає життя.

49 Ваші пращури їли манну небесну в пустелі, але вони вмерли.

50 Я ж - той хліб, що йде з Небес, а кожний, хто його з'їсть, той не помре ніколи.

51 Я - хліб живий, що зійшов з Небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що я дарую, - тіло Моє, що віддаю за життя світу».

52 Тоді юдеї почали сперечатися поміж себе, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?»

53 А Ісус їм на те відповів: «Істинно кажу вам: поки не покуштуєте тіла Сина Людського і не вип'єте крові Його, не матимете життя в собі.

54 Той, хто їсть Тіло Моє і п'є кров Мою, має вічне життя, і Я воскрешу того в останній день.

55 Тіло Моє - то істинна їжа, а кров Моя - істинний напій.

56 Той, хто їсть тіло Моє і п'є кров Мою, лишається в Мені, а Я - в ньому.

57 Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною.

58 Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, що їли манну небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно».

59 Все це Ісус говорив, навчаючи в синаіозі в Капернаумі.

60 Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?»

61 Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення?

62 А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов?

63 Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам, - Дух, і вони дають життя. Та є серед вас такі, що не вірять».

64 (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав:

65 «Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому».

66 Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним.

67 Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?»

68 У відповідь Йому Симон - Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя.

69 Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти - Божий Святий».

70 Ісус відповів їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Але один із вас - диявол!»

71 Він казав про Юду, сина Симона Іскаріота, бо хоч той і був одним з дванадцятьох апостолів, але мав зрадити Ісуса.