1 І був там чоловік на ім'я Никодим. Він був фарисеєм і одним з юдейських вождів.

2 Якось уночі прийшов він до Ісуса й каже: «Равві, ми знаємо, що Ти Вчитель, посланий Богом, бо ніхто не здатен на такі чудеса, як Ти, якщо його не підтримує Бог».

3 І відповів тоді Ісус: «Істинно кажу, якщо хтось прагне побачити Царство Боже, він мусить народитися вдруге. Хто не народився знову, той не бачитиме Царства Божого».

4 «Але якщо людина вже стара, як же може вона народитися знову? - запитав Никодим. - Адже ніхто не може повернутися в черево материнське і знову вийти з нього».

5 «Істинно кажу, - відповів Ісус, - людина має знову народитися від води і Духа. Бо якщо ні, то не ввійти їй до Царства Божого.

6 Все, народжене від людської плоті, - це плоть, а від Духа народжене - духовне.

7 Не дивуйся з Моїх слів про те, що маєш знову народитися.

8 Вітер дме туди, куди заманеться. Ти чуєш його завивання, та не знаєш, звідки дме вітер і куди. Так і з кожним народженим від Духа Святого».

9 «Як же це може бути?» - запитав Никодим.

10 Ісус на те сказав йому: « Ти - вчитель народу Ізраїльського і не знаєш цього?

11 Істинно кажу: ми говоримо про те, що знаємо і розповідаємо про те, що бачили, та ви, люди, не приймаєте свідчення нашого.

12 Я розповідав вам про земні речі, та ви не вірите Мені. Як же ви повірите, коли говоритиму про Небесне?

13 Ніхто не зійшов на Небо, крім Того, Хто зійшов звідти - Сина Людського.

14 Мойсей підніс на жердині змію в пустелі. Так само буде і з Сином Людським - Він також мусить бути піднесений.

15 І тоді всі, хто вірить у Нього, одержать вічне життя.

16 Бо так сильно полюбив Бог цей світ, що віддав Свого Єдиного Сина заради того, щоб кожен, хто в Нього вірує, не був загублений, а здобув вічне життя.

17 Не на осуд світу послав Бог свого Сина, а на те, щоб світ через Нього спасся.

18 Того, хто вірує в Нього, не буде засуджено, але того, хто не вірить, вже засуджено, бо він не повірив у Єдиного Сина Божого.

19 Ось підстава для засудження: Світло прийшло у світ, та люди віддали перевагу темряві, бо лихими були вчинки їхні.

20 Кожен, хто чинить зло, ненавидить Світло й намагається уникати його, щоб вчинки його лишалися таємними.

21 Той же, хто йде за правдою, прямує до Світла, щоб видно було, що вчинки його від Бога».

22 Після цього Ісус зі Своїми учнями вирушив до землі Юдейської. Він жив там з ними якийсь час і хрестив людей.

23 Іоан теж хрестив у Еноні, що біля Салима, бо там було багато води. Чимало людей приходило до Іоана, і він хрестив їх.

24 Тоді ще Іоана не було кинуто до в'язниці.

25 Деякі з Іоанових учнів почали сперечатися з одним юдеєм щодо обрядового обмивання.

26 Тож вони підійшли до Іоана й сказали: «Равві, Той, з Ким ти був по той бік Йордану, і про Кого ти свідчив, так от Він тепер теж хрестить людей, і всі йдуть до Нього».

27 Тоді Іоан відповів їм: «Людина не може щось приймати, якщо воно не дано їй від Бога.

28 Ви самі були свідками того, як я казав: «Я не Христос, а лише посланий поперед Нього».

29 Нареченим може бути лише той, у кого є наречена. А дружка - це той, що стоїть і прислухається, коли ж прийде молодий, і радіє, почувши його голос. Тож і я зараз сповнений тієї радості.

30 Його значення весь час зростатиме, а моя роль ставатиме все скромнішою».

31 Той, Хто прийшов згори, найважливіший від усіх людей, що живуть у цьому світі. Той же, хто прийшов з землі, належить землі і говорить про земне. Отже, Той, Хто прийшов з небес, - вищий за всіх.

32 Він свідчить про все, що бачив і чув, але люди те не приймають.

33 Хто вірить у Його свідчення, вірить і в те, що Бог істинний.

34 Адже Той, Кого Бог послав, мовить слова Божі і сповнений Духом Божим.

35 Отець любить Сина Свого і дав Йому владу над усім.

36 Той, хто вірує в Сина, має вічне життя, але не побачить вічного життя той, хто не слухатиметься Сина, і гнів Божий впаде на того.