The Bible online

1 У перший день тижня дуже рано вранці жінки вирушили до Ісусової могили, взявши з собою мастила, які вони приготували.

2 Вони побачили, що камінь, який закривав могилу, відкочено вбік.

3 Жінки ввійшли, але тіла Господа Ісуса в могилі не знайшли.

4 Поки вони сушили голови над цим зникненням, поруч із ними раптом виникли двоє чоловіків у сліпучому вбранні.

5 Налякані, жінки впали долілиць. А чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто живий?

6 Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив був вам у Ґалилеї.

7 Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп'ято. Але на третій день Він воскресне знов».

8 І тоді жінки згадали Ісусові слова.

9 Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим.

10 Ті жінки були Марія Маідалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, як і всі інші жінки, що були з ними, розповіли апостолам про те, що сталося.

11 Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.

12 Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини. Він пішов назад, дивуючись - що то могло статися?

13 Того ж дня двоє Ісусових учнів простували до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах від Єрусалиму.

14 По дорозі вони обговорювали все, що сталося.

15 І от саме під час цієї розмови Сам Ісус, наблизившись до них, пішов далі з ними разом.

16 Але на очах цих двох учнів була облуда, щоб не могли впізнати Його.

17 Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього.

18 Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».

19 Ісус питає: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, що виявився пророком, могутнім ділом і словом, перед Богом і всіма людьми.

20 І як наші первосвященики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розіп'яття на хресті.

21 Ми сподівалися, що це був саме Той, який збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні третій день відтоді, як Його було страчено,

22 і деякі жінки з нашого товариства приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла.

23 Вони прийшли й розповіли нам, що їм була з'ява - вони бачили ангелів. І ангели сказали їм, що Ісус живий.

24 Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли її там, де вона й мала бути, за розповіддю жінок. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».

25 Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки!

26 Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у славу Свою?»

27 І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Письмі.

28 Вони підійшли до містечка, до якого прямували. Ісус удав, ніби хоче йти далі.

29 Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, вже ж майже вечір, тепер скоро день закінчиться». То Він увійшов, щоб із ними побути.

30 Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку. Потім розломив його й роздав їм.

31 І тут облуда спала з їхніх очей, і вони впізнали Ісуса. Але Він зник.

32 І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, коли пояснював нам Святе Письмо?»

33 Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалима. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших з ними, що зібралися разом.

34 Апостоли та інші сказали: «Господь справді воскрес! Він явився Симонові».

35 Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.

36 Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними. Він сказав їм: «Мир вам».

37 А їх охопив страх, вони затремтіли. Бо подумали, що бачать привид.

38 Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?

39 Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м'яса й кісток. Як ви бачите - Я маю».

40 І промовляючи, Він показував їм руки й ноги.

41 Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»

42 Апостоли дали Йому шмат печеної риби.

43 Він узяв і почав їсти перед ними.

44 І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах мусить збутися».

45 І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Письмо.

46 І промовив Ісус: «Так сказано в Святому Письмі: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.

47 І буде проповідуватися покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалима.

48 Ви - свідки цих подій.

49 І зараз Я пошлю вам обітницю Отця Мого. Але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з висоти».

50 Потім Ісус вивів Своїх учнів аж до Вефанії і, піднявши руки, благословив їх.

51 Благословляючи, Ісус залишив їх і був взятий на Небеса.

52 Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалима, сповнені великої втіхи.

53 І весь час перебували вони в храмі, славлячи Бога.