- Вiд Луки 19
-
1 Ісус увійшов до Єрихона й простував містом.
2 А там був багатій на ймення Закхей. Він був головним митником.
3 Закхей прагнув побачити, хто ж такий Ісус. Але через великий натовп він не міг побачити Ісуса, через те, що був Закхей низький на зріст.
4 Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз дерево.
5 І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
6 То Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.
7 І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».
8 Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
9 Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також син Авраама.
10 Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
11 Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі вважали, що Царство Боже з'явиться негайно, бо Він підходив до Єрусалима.
12 Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.
13 Чоловік покликав своїх десятьох слуг і роздав їм десять мін срібла. Він сказав слугам: «Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення».
14 Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: «Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!»
15 Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
16 Перший з них прийшов і доповів: «Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін».
17 То хазяїн сказав йому: «Гарна праця. Ти добрий слуга. Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами».
18 Тоді прийшов другий слуга й мовив: «Пане, твоя міна принесла ще п'ять мін».
19 Цьому слузі він сказав: «Ти правитимеш п'ятьма містами».
20 Інший слуга прийшов і сказав: «Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.
21 Я боявся тебе, бо ти чоловік лихий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв».
22 Хазяїн промовив: «Я судитиму тебе твоїми ж словами, злий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я лихий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.
23 Тоді чому ж ти не віддав мої гроші мінялам? Повернувшись, я мав би їх із прибутком».
24 І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: «Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін».
25 А вони кажуть: «Пане, але ж він уже має десять мін!».
26 «Кажу ж вам», - відповів хазяїн, «кожному, хто має, додасться ще. А в того, який не має нічого, відніметься й те незначне, що він має.
27 Щодо тих моїх ворогів, що не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима».
28 Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.
29 Підійшовши до Ветфаіії та Вефанії поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус послав вперед двох Своїх учнів.
30 Він їм сказав: «Ідіть до того села, що перед нами. Коли ввійдете туди, знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив верхи. Відв'яжіть його й приведіть сюди.
31 Якщо ж хтось вас запитає: «Навіщо ви відв'язуєте його?», ви скажіть так: «Він потрібен Господу».
32 Ті, кого Він послав, подалися до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.
33 А коли вони віслючка відв'язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв'язуєте віслючка?»
34 Вони відповіли: «Він потрібен Господу».
35 І вони привели худобину до Ісуса, поклали на неї свої плащі й посадили Ісуса зверху.
36 Коли Він їхав, люди простеляли перед ним на дорозі свій одяг.
37 А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.
38 Вони вигукували: «Благословен Цар, що приходить в ім'я Господа! Мир на Небі й слава на височині!»
39 Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»
40 Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то почне вигукувати каміння!»
41 Коли Ісус під'їхав, і перед Ним розкрилося місто, Він заплакав
42 і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.
43 Настануть дні, коли вороги твої насиплють довколо тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків.
44 Вони повалять тебе на землю - і тебе, і дітей у стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнав ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».
45 Ісус увійшов до храму й почав проганяти торговців.
46 Він казав їм: «Сказано в Святому Письмі: «Мій дім буде домом молитви». А ви перетворили його на розбійницьке кубло!
47 І щодня Він навчав у храмі. А первосвященики, книжники та можновладці міркували, як Його вбити.
48 Вони нічого зробити не могли, бо всі люди слухали Його й горнулися до Нього.
http://bible-desktop.com/Біблія/Вiд_Луки/19/UK_WBTC
