The Bible online

1 Ісус сказав Своїм учням: «Спокуси, що кидають людину в гріх, не можуть не прийти. Але горе тому, через кого вони приходять!

2 Для нього було б краще, аби наділи йому на шию кам'яне жорно й кинули його в море, ніж через нього впаде в гріх один з малих оцих.

3 Пильнуйте себе! Якщо брат твій грішить, вкажи йому на те. І якщо він покається, прости його.

4 Якщо ж він грішить проти тебе сім разів на день і сім разів повертаєтсья до тебе й каже: «Я каюся», - прости його».

5 Тоді апостоли попросили Господа: «Дай нам більше віри».

6 Господь відповів: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: «Вирви коріння своє з землі й переселися в море», - і вона послухалася б вас.

7 Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: «Негайно іди і сідай поїж»?

8 Чи ви не скажете: «Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п'ю, а потім і сам можеш поїсти й попити»?

9 Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?

10 Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: «Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов'язок».

11 По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю.

12 Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу.

13 Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!»

14 Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам». І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.

15 Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога.

16 Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.

17 У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев'ятеро?

18 Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»

19 І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».

20 Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Небесне. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили.

21 Ніхто не зможе сказати: «Воно тут!» або «Воно там!», оскільки Царство Боже - серед вас».

22 А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй славі, але не побачите.

23 І дехто казатиме вам: «Погляньте туди!» або «Погляньте сюди!». Не ходіть туди і не йдіть за ними.

24 Бо, як блискавка розтинає небо світлом із краю в край, так само й Син Людський з'явиться, коли настане Його день.

25 Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.

26 У дні Сина Людського буде так само, як було в дні Ноя.

27 Тоді люди їли, пили, одружувалися, віддавали до шлюбу своїх дітей, аж до того дня, коли Ной зійшов на свій ковчег. Тоді настав потоп і їх усіх знищив.

28 Це буде так само, як було в часи Лота. Тоді люди їли, пили, купували, продавали, саджали дерева і зводили будинки.

29 Але в день, коли Лот пішов з Содома, з небес пролився дощ із вогню та сірки і всіх їх знищив.

30 Так само буде того дня, коли Син Людський явиться.

31 Хто сидітиме в той день на даху свого будинку, а речі його будуть у домі, хай не злазить, щоб зайти по речі. Так само, якщо хтось буде в полі, хай не вертається додому.

32 Пам'ятайте про Лотову дружину.

33 Хто намагатиметься врятувати своє життя, - втратить його. Але той, хто втратить життя, - той його збереже.

34 Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку; один (або одна) з них буде взятий, другий - залишиться.

35 Двоє жінок разом молотимуть зерно на борошно; одну з них буде взято, іншу - ні.

36 У відповідь учні запитали Його: «Де це буде, Господи?» Він сказав: «Де лежить труп, там стерв'ятники зберуться».