1 Ісус сказав Своїм учням: «В одного багатія був управитель, якого звинувачували в тому, що він переводить майно свого господаря.

2 Хазяїн покликав свого управителя й запитав: «Що означають ці чутки про тебе? Дай мені докладний звіт про те, як ти розпоряджався моїм майном, оскільки надалі ти не можеш виконувати ці обов'язки».

3 Тоді управитель сказав собі: «Як же мені бути? Хазяїн вигнав мене з роботи. Я не такий дужий, щоб землю копати, а жебракувати соромно.

4 Я знаю, що зробити, щоб, коли мене з управління скинуть, люди прийняли мене в своїх оселях».

5 Він покликав кожного з господаревих боржників. Першого з них запитав: «Скільки ти винен господареві?»

6 Той відповідає: «Сто мір оливи». Управитель каже: «Візьми свою розписку, сідай і перепиши швидко - хай буде п'ятдесят».

7 Іншого боржника він запитав: «А ти скільки винен?» Той каже: «Сто мірок пшениці». Управитель тоді йому: «Візьми розписку й перепиши, зроби вісімдесят мірок».

8 І господар похвалив свого безчесного управителя за те, що той діяв так винахідливо. Пройдисвіти краще розуміють одне одного, ніж духовні люди.

9 І кажу вам: «Витрачайте блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях.

10 Чоловікові, якому вірять у малому, повірять і у великому. А той, хто безчесний в малому, і у великому чесний не буде.

11 І якщо ви не гідні довіри в багатствах земних, то хто довірить вам справжнє багатство?

12 І якщо ви не гідні довіри в поводженні з тим, що належить іншим, хто дасть вам те, що належить вам?

13 Не може слуга служити двом господарям. Інакше він зненавидить одного з них і полюбить другого, або буде відданий одному і зневажатиме другого. Не можна водночас поклонятися Богові й Мамоні».

14 Все те чули фарисеї, ласі до грошей. То вони насміхалися з Ісуса.

15 А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності. Але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзетне.

16 Закон Мойсеїв і пророки були до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього.

17 Ўвидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу хоч одна риса Закону Мойсеєвого.

18 Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружиться з розведеною жінкою, чинить перелюб.

19 Був собі багатий чоловік. Він одягався, як цар.

20 А біля його воріт лежав бідний чоловік на ймення Лазар. На тілі його були виразки.

21 Він мріяв наїстися тими залишками, що перепадуть із багатієвого столу. Тільки собаки підходили й зализували його рани.

22 А згодом бідняк помер, і ангели забрали його до Авраамова лона. Помер також і багач, і був похований.

23 І в країні мертвих, страждаючи від мук, багатій поглянув угору й побачив удалині Авраама, а поруч із нимЛазаря.

24 І багач вигукнув: «Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й остудив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!»

25 Та Авраам відповів йому: «Сину мій, пригадай: протягом усього свого життя на землі ти мав усі блага, в той час, як Лазареві на долю випали всі страждання. Та тепер він утішений тут, а ти терпиш муки.

26 Але опріч усе це, глибока прірва пролягла між нами і вами. Хоч як би хто прагнув перейти звідси до вас, - не зміг би, так само й з вашого боку ніхто не в змозі цю прірву здолати».

27 Той каже: «Тоді я прошу тебе, отче, пошли Лазаря до дому мого батька,

28 бо там у мене п'ятеро братів. Хай він застереже їх, щоб і вони були не потрапили до цього місця страждань».

29 Та Авраам відповів: «Вони мають Мойсея та пророків. Хай твої брати їх слухають».

30 Багатій заперечив: «Ні, отче, це якби до них прийшов хтось із померлих, тоді б вони покаялися».

31 Але Авраам сказав: «Якщо вони не слухаються Мойсея та пророків, то навіть коли встане хтось із померлих, їх усе одно не переконає».