- Вiд Луки 4
-
1 Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух переніс Його в пустелю.
2 І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він зголоднів.
3 Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, накажи цьому камню, щоб став хлібом».
4 Ісус йому відповів: «Сказано в Святому Письмі: «Не самим хлібом живе людина».
5 Диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу.
6 І сказав диявол: «Я віддам Тобі всю владу і всю славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю.
7 Тож якщо вклонишся мені, все це буде Твоїм».
8 У відповідь Ісус промовив: «У Святому Письмі сказано: «Ти мусиш вклонятися Господу Своєму Богу і служити лише Йому.»
9 Диявол переніс Його до Єрусалима, поставив на найвищому місці храму й каже: «Якщо ти Син Божий, кидайся вниз.
10 Адже сказано в Святому Письмі: «Він накаже ангелам Своїм берегти Тебе».
11 А також сказано: «Вони понесуть Тебе на руках, щоб не забив Ти ноги Свої об каміння».
12 Ісус відповів: «У Святому Письмі також говориться й інше: «Ніколи не перевіряй Господа Бога Свого».
13 Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.
14 Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях.
15 Він навчав по синаіоіах, і всі люди хвалили Його.
16 Потім Він подався до Назарета - міста, де виріс. І в суботу, за своїм звичаєм, пішов до синаіоіи. Коли Він підвівся, щоб читати,
17 Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано:
18 «Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене, аби Я бідному люду приніс Благовість; бо Він послав Мене проголосити звільнення в'язням, проголосити прозріння сліпим, дати волю пригніченим,
19 проголосити рік Милості Господньої».
20 Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синаіозі були звернені на Нього.
21 Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Письма, поки ви слухали».
22 І всі добре говорили про Нього, і були вражені чудовими словами, що злітали з Його вуст. Вони казали: «Чи це не син Йосипа?»
23 Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: «Лікарю, зцілися сам. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті».
24 І Він додав: «Але правду кажу вам: жодного пророка не приймають в його рідному місті.
25 Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю.
26 Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, що мешкала в Сарепті Сидонській.
27 Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана Сиріянина».
28 І всі присутні в синаіозі були розгнівані, почувши ті слова.
29 Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі.
30 Але Він пройшов крізь них і подався геть.
31 І прийшов Він до Ґалилейського міста Капернаума, і навчав там у суботу.
32 Люди були вражені Його вченням, бо за словом Його відчувалася влада.
33 Був у синаіозі чоловік, одержимий нечистим духом. Раптом він несамовито закричав:
34 «А! Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти - Божий Святий».
35 Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся! І вийди з нього!» Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього.
36 Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж себе: «Що ж це за вчення таке? Дужо і владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини».
37 І чутки про Нього розійшлися по всіх околицях.
38 Ісус залишив синаіоіу й подався до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй.
39 Він став над жінкою, наказав лихоманці, й недуга вийшла з неї. Та негайно підвелася й почала прислужувати гостям.
40 Коли вже сідало сонце, всі, хто мав хворих на різні недуги, поприводили їх до Ісуса. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх.
41 І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти Син Божий!». Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він - Христос.
42 Як настав день, Він залишив оселю й пішов у безлюдне місце. Але народ шукав Його й прийшов до Нього. Люди хотіли перешкодити Йому покинути їх.
43 Але Він сказав їм: «Я мушу повідомити добру вість про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене було послано».
44 І Він далі проповідував по синаіоіах Юдеї.
http://bible-desktop.com/Біблія/Вiд_Луки/4/UK_WBTC
