1 Коли Ісус виходив з храму, один з учнів Його сказав: «Вчителю, поглянь, які дивовижні споруди, з якого чудового каміння збудовані!»

2 Та Ісус йому сказав: «Ти бачиш ці величні споруди? Каменя на камені тут не лишиться; всі вони будуть скинуті додолу».

3 Коли Ісус сидів на Оливній горі, навпроти храму, Петро, Яків, Іоан та Андрій запитали Його на самоті:

4 «Скажи нам, коли це трапиться? І яке буде знамення того, що все це близьке до здійснення?»

5 Тоді Ісус повів таку мову: «Стережіться, щоб ніхто не ошукав вас.

6 Багато буде таких, що прийдуть і скажуть: «Я - Той Самий», і багатьох вони обдурять.

7 Як ви почуєте про війни або відгомін воєн, не треба лякатися; це мусить статися, але це ще не кінець.

8 Бо народ повстане проти народу, а царство - проти царства. Землетруси траплятимуться в різних кінцях світу, буде голод. То лиш починатимуться пологові перейми.

9 Більше стережіться себе самих! За те, що ви йшли за Мною, вас кидатимуть до судів, вас битимуть по синаіоіах, вас ставитимуть перед очі можновладців і царів, аби ви їм свідчили.

10 Але спершу Добру Звістку треба донести до всіх народів.

11 Коли ж вас схоплять і поведуть до суду, не варто наперед хвилюватися, що сказати, - скажете те, що Бог дасть вам сказати у той час. Бо то говоритимете не ви, а Дух Святий промовлятиме вашими устами.

12 І брат видасть брата на смерть, а батько - дитину свою. А діти повстануть на батьків своїх і віддадуть їх на смерть.

13 І вас усі ненавидітимуть за те, що йшли ви за Мною. Але той, хто стерпить усе це до кінця, - матиме спасіння.

14 Коли ви побачите «гидоту спустошення», що запанує там, де бути їй не слід (читач має зрозуміти, про що йдеться), ті, хто лишатиметься в Юдеї, муситиме рятуватися втечею в гори.

15 Хто сидітиме на даху своєї оселі, не матиме часу спуститись і забігти в дім, щоб щось взяти із дому.

16 А хто буде у полі, хай не вертається по одежину.

17 А як же то тяжко буде в ті дні для вагітних та для жінок із немовлятами на руках!

18 Моліться, аби хоч не взимку те трапилося.

19 Бо то буде такий жах, якого світ не бачив від самого свого початку, коли Бог сотворив його, і потепер. Та й пізніше такого більш не буде.

20 І якщо б Господь не скоротив дні оті, - то ніхто б уже не врятувався. Але Він скоротив дні ті задля тих обраних, кого Він уподобав.

21 А коли хтось скаже вам: «Погляньте, ось Христос!» або «Погляньте, ото Він», не вірте цьому.

22 Бо чимало лжехристів та лжепророків з'явиться тоді. Вони показуватимуть знамення й творитимуть дива, аби ошукати обраних, якщо це можливо.

23 То ж стережіться. Я все вам розповів наперед.

24 Але в ті дні, після часу лиха, «сонце затьмариться, і місяць не розіллє свого світла,

25 і зірки попадають з небес, і сили небесні здригнуться.»

26 І тоді люди побачать Сина Людського, що йтиме хмарою, з великою силою і величчям.

27 І Він пошле Своїх ангелів, і збере всіх обраних людей з чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

28 Затвердіть цей урок фііового дерева: коли на ньому з'являються тендітні пагони й розбруньковується листя, ви знаєте, що наближається літо.

29 Так само й ви: коли почнуться всі ці події, знайте - час настає, він уже на порозі.

30 Напевно кажу вам: ще й покоління це не промине, як усе те трапиться.

31 Небо й земля можуть зникнути, а слова Мої залишаться.

32 Коли той день і та година настануть, про те невідомо нікому - ні ангелам небесним, ані Синові, лиш Отець знає.

33 Пильнуйте! Будьте насторожі! Бо вам не відомо, коли час настане.

34 Це як той чоловік, що вирушає в мандрівку. Він покидає дім, залишаючи слугам доручення - кожному в залежності від його обов'язків. А воротареві наказує пильнувати.

35 Так і ви мусите пильнувати, оскільки не знаєте, коли господар маєтку повернеться - увечері, опівночі, з першими півнями чи вранці.

36 Якщо він з'явиться зненацька, не дайте йому заскочити вас сонного.

37 Тож що кажу вам, те й усім кажу: «Будьте напоготові!»