1 І пішовши звідти, Ісус прийшов до землі Юдейської та землі, що по той бік Йордану. І знову натовп зібрався навколо Нього. І навчав Він людей за звичаєм Своїм.

2 Підійшли до Нього кілька фарисеїв і запитали: «Чи за законом це - чоловікові розлучатися з дружиною своєю?» Бо хотіли випробувати Ісуса.

3 Він промовив: «Що вам Мойсей заповідав?»

4 Вони кажуть: «Мойсей дозволив чоловіку написати посвідку, що він відпускає дружину, і розводиться з нею».

5 Тоді Ісус сказав їм: «Мойсей написав цей закон із огляду на впертість ваших сердець.

6 Але від початку створення Бог «сотворив їх чоловіком і жінкою».

7 Ось чому чоловік покине своїх батька та матір і з'єднається з дружиною своєю.

8 І стануть вони однією плоттю», і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть.

9 Отож не людині розлучати тих, хто Богом спаровані».

10 Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це.

11 І Він сказав їм: «Хто зі своєю дружиною розводиться й бере шлюб з іншою жінкою, той чинить перелюб щодо дружини.

12 І якщо вона розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, то чинить перелюб».

13 Люди приносили до Нього малих дітей, аби Він торкнувся їх. Але учні Його дорікали цим людям.

14 Коли почув це Ісус, то розгнівався й сказав: «Хай діти малі йдуть до Мене. Не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.

15 Істинно кажу вам - хто не приймає Царство Боже так же щиро, як дитя мале, той ніколи в нього не ввійде».

16 Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх.

17 Коли Ісус вирушив у путь, підбіг до Нього один чоловік, упав на коліна й запитав: «Учителю Добрий, що я маю зробити, аби успадкувати вічне життя?»

18 На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, крім єдиного Бога.

19 Тобі відомі заповіді - не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не давай неправдивих свідчень, не чини кривди, шануй батька й матір своїх».

20 Той відповів: «Я з юності дотримуюся всього цього».

21 Ісус подивився на нього, відчув любов до нього і сказав: «Одного тобі бракує. Піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш - роздай бідним. І матимеш скарб на Небі. Тоді приходь і йди за Мною».

22 Той чоловік, глибоко розчарований Ісусовими словами, пішов собі засмучений, бо був він дуже багатий.

23 Ісус подивився й мовив до Своїх учнів: «Як же важко для багатіїв увійти в Царство Боже».

24 Учні були здивовані Його словами. А Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти до Царства Божого!

25 Легше верблюдові пройти крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже».

26 Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «Тоді хто ж може бути спасенний?»

27 Поглянув на них Ісус і сказав: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».

28 Почав говорити Петро: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою».

29 Ісус відповів: «Правду кажу вам: немає такого, хто полишив хату, братів, сестер, матір, батька, дітей або лани в ім'я Моє чи в ім'я Євангелії,

30 і не одержить ще в цьому житті у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів - так само, як і переслідувань, а також вічне життя - в прийдешньому часі.

31 Але багато тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні - першими».

32 Було це по дорозі до Єрусалиму. Ісус ішов попереду. Учні Його були збентежені, а ті, що йшли позаду, відчували страх. Знову Ісус відкликав дванадцятьох і почав розповідати їм про те, що має статися з Ним:

33 «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і буде там Сина Людського віддано до рук первосвящеників та книжників. І засудять вони Його на смерть, і віддадуть поганам,

34 і насміхатимуться з Нього, й плюватимуть на Нього, й шмагатимуть Його батогами, і вб'ють. Але через три дні Він воскресне».

35 Підходять до Нього Яків та Іоан Зеведеєві та й кажуть: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив для нас хоч би про що ми попросили Тебе».

36 Ісус запитав їх: «Що ж ви хочете, щоб я зробив для вас?»

37 А вони кажуть: «Дозволь нам сидіти з Тобою у славі Твоїй - одному сидіти по праву руку, а другому - по ліву».

38 Ісус відповів: «Ви не знаєте, про що ви просите. Чи зможете ви випити чашу, яку Я п'ю, і прийняти таке хрещення, яке Я приймаю?»

39 Вони кажуть: «Зможемо». Тоді Ісус сказав їм: «Ви вип'єте ту чашу, яку Я п'ю, і приймете таке хрещення, яке Я приймаю,

40 але кому сидіти по праву й по ліву руку від Мене, - те не Я вирішую. Ці місця належатимуть тим, для кого їх приготовано».

41 Коли почули це інші десятеро, дуже розгнівалися вони на Якова та Іоана.

42 Та Ісус погукав їх до себе й сказав: «Ви знаєте, що ті, хто вважаються правителями поганів, панують над людьми, а їхні намісники гноблять людей.

43 Поміж вас так не буде, але хто з вас хоче бути великим, - хай стане слугою для вас.

44 А хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх.

45 Бо навіть Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб служити іншим і життя Своє віддати за багатьох як викуп».

46 І прийшли вони до Єрихона. А коли Ісус виходив з Єрихона в супроводі Своїх учнів та великого натовпу, при дорозі сидів сліпий жебрак Вартимей, син Тимеїв.

47 Почувши, що то йде Ісус із Назарету, він загукав: «Ісусе, сине Давидів, змилуйся наді мною!»

48 Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав іще голосніше: «Сине Давидів, змилуйся наді мною!»

49 Аж Ісус зупинився й сказав: «Покличте його». Сліпого покликали, кажучи: «Будь мужнім! Підводься, Він кличе тебе».

50 Сліпий, скинувши верхню одежину, швидко підвівся й підійшов до Ісуса.

51 Ісус запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Сліпий сказав: «Учителю. Я знову хочу бачити.»

52 Ісус сказав йому: «Іди! Твоя віра врятувала тебе». І той тут же прозрів і пішов слідом за Ісусом по дорозі.