1 Прийшли до Нього з Єрусалиму фарисеї і дехто з книжників.
2 Вони побачили деяких Ісусових учнів, що їли «нечистими» руками, тобто немитими.
3 (Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, не беруться до їжі, доки не вимиють руки належним чином.
4 А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиються. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються, - як то омиття чаш, глеків, мідного посуду та лави).
5 То ж фарисеї та книжники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
6 Ісус відповів їм: «Правий був пророк Ісая, коли писав про вас, лицемірів: «Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
7 Пошана їхня до мене - даремна, бо вчення їхнє - то закони, придумані людьми».
8 Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».
9 І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Божий Закон, аби насадити свої власні звичаї.
10 Бо Мойсей заповідав: «Ўануйте своїх батька й матір». І ще: «Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути».
11 Але ви стверджуєте, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: «Все, чим я вам заборгував, я вже віддав Богові»,
12 то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх.
13 Так ви зводите нанівець Закон Божий звичаєм, який самі встановили. І ще багато подібного ви чините».
14 Ісус знову скликав до себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте!
15 Ззовні немає нічого такого, що могло б опоганити людину, ввійшовши в неї. Але заплямувати людину може те, що виходить із неї».
16 Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу.
17 І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні?
18 Бо воно потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою).
19 І Він додав: «Людину поганить те, що виходить із неї.
20 Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюби,
21 жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість.
22 Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою».
23 Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він увійшов у дім та хотів, щоб ніхто не довідався, що Він там був, але так і не зміг утаїтись.
24 Та одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, негайно почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна.
25 Жінка була грекинею, народилася в Сирійській Финикії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.
26 Ісус сказав їй: «Не годиться годувати собак, коли ще діти не нагодовані».
27 Та вона відповіла: «Так, Боже, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять».
28 Тоді Ісус мовив до неї: «За цю відповідь можеш іти з миром; біс вийшов із твоєї дочки».
29 Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.
30 Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через околиці Десятимістя.
31 Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано. І благали Ісуса покласти руки на нього.
32 Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика.
33 Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»).
34 І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв'язався, і він почав говорити виразно.
35 Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували.
36 Всі були дуже вражені й казали: «Він все робить добре, навіть глухого навчає чути, а німого - говорити».
http://bible-desktop.com/Біблія/Вiд_Марка/7/UK_WBTC