Bible Desktop Bible Quote - Online
Warten Sie, bis die Seite geladen ist
Warten Sie, bis die Seite geladen ist
  • Вiд Марка 4
  • Bücher vergleichen
  • Увеличить шрифт текста
  • Уменьшить шрифт текста
  • Оригинальный размер шрифта
  • Kopieren Sie einfach den Links  zu dieser Seite
  • Seite drucken oder ausgewählten Text
1 І знову Ісус почав навчати на березі озера. І там навколо Нього зібрався величезний натовп, тому Він сів у човен, що на озері, а люди всі стояли перед Ним на березі.
2 І Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.
3 І навчаючи, Він говорив: «Послухайте! Селянин вийшов сіяти.
4 І сталося так, що деякі зерна впали при битій дорозі, налетіли птахи і склювали їх.
5 Інші зерна впали на кам'яну породу, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко.
6 І коли зійшло сонце, воно обпалило паростки. І ті засохли, бо не мали коріння.
7 Інші зерна впали серед теренів. Терни вигналися й заглушили паростки, і ті не дали врожаю.
8 Ще інше зерно впало на добру землю і проросло, і виросло, і колос налився, і вродив у тридцятеро, у шістдесят і навіть у сто разів».
9 І Він сказав далі: «Той, хто має вуха, нехай почує».
10 Коли натовп залишив Ісуса, то дванадцать апостолів та інші Його послідовники запитали Його про притчі.
11 І Він їм сказав: «Вам дана таємниця Царства Божого. А для тих, хто назовні, все в притчах,
12 «бо вони дивилися, дивилися, але не бачили, бо вони слухали, слухали, але не розуміли. А інакше навернулися б, й були б прощені».
13 І Він сказав їм: «Хіба ви не зрозуміли цієї притчі? Як же ви зрозумієте інші притчі?
14 Сіяч сіє Слово.
15 Одні люди - як ті зерна при дорозі, де Слово посіяне. Як тільки чують його, з'являється сатана і віднімає посіяне в них Слово.
16 Інші - як зерна, кинуті у кам'янистий ірунт. Коли вони чують Слово, то одразу сприймають його з радістю.
17 Але вони не мають коріння, і їх вистачає не надовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.
18 Інші нагадують зерно, що попало між терни. Це ті, що чують Слово,
19 але приходять клопоти земні, спокуса багатства та інші бажання і душать Слово, і воно не дає плодів.
20 Іще інші - мовби зерно, що впало в добру землю. Це ті, що чують Слово, і приймають його, і дають щедрий врожай: у тридцятеро, у шістдесят, а то й у сто разів».
21 І сказав їм Ісус: «Невже ви заносите в приміщення світильник для того, щоб поставити його під посудину або під ліжко? Чи, може, все ж таки для того, щоб поставити його на підставку?
22 Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і немає нічого таємного, на що не пролилося б світло.
23 Хто має вуха - нехай почує».
24 І далі Він сказав: «Глибоко обмірковуйте те, що ви чуєте. Якою мірою будете міряти, такою відміряють і вам, і ще й додадуть.
25 Бо хто має, додасться йому, хто ж не має, - забереться від нього й те, що він має».
26 І Він сказав: «Таким є Царство Боже: Чоловік висіває в землю зерно.
27 Він спить ночами й щоранку прокидається, а зерно пускає пагони й ростє - він навіть не знає, як.
28 Земля сама творить зерно - спершу стеблину, потім суцвіття, і нарешті - повен колос.
29 Коли збіжжя визріває, чоловік негайно береться за серп, бо настали жнива».
30 І Він сказав: «З чим іще порівняти Царство Боже? Яку притчу нам використати?
31 Це як гірчичне зернятко. Воно є найменшою зерниною, як його у землю висівають.
32 Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини - з такими розлогими гілками, що птахи небесні можуть гніздитися в її затінку».
33 І багатьма притчами на зразок цієї Він доносив до них Слово - стільки, скільки могли вони зрозуміти.
34 Ісус завжди говорив до людей притчами. Тільки тоді, коли учні Його зоставалися самі, Він їм усе пояснював.
35 Увечері того дня Ісус сказав своїм учням: «Нумо, перепливемо на той бік».
36 Вони залишили натовп і забрали Його з собою у човен. Там були ще й інші човни з ними.
37 Налетів штормовий вітер, хвилі перехлюпували через борт, човен уже був майже повен води.
38 Але Ісус на кормі спав собі на подушці. Вони збудили Його й кажуть: «Учителю, невже тобі байдуже, що ми гинемо?»
39 Тоді Він прокинувся, вгамував вітер і наказав хвилям: «Тихо! Заспокойтеся!» І вітер вщух, і запала велика тиша.
40 І звернувся Він до учнів Своїх: «Чого ви злякалися? Чи ви ще не маєте віри?»
41 Але вони були страшенно налякані й перемовлялися між собою: «Хто ж Він такий, що навіть вітер і хвилі морські підкоряються Йому?»

http://bible-desktop.com/Біблія/Вiд_Марка/4/UK_WBTC

sitamap