1 За кілька днів повернувся Ісус до Капернауму, і по місту чутка пішла, що Він був дома.

2 Зібралося так багато людей, що місця не вистачало навіть за дверима. Ісус говорив їм Своє слово.

3 Аж надійшов гурт із паралізованим чоловіком, якого четверо несли на ношах.

4 Вони не могли пронести чоловіка до Ісуса крізь натовп, тож розібрали дах будинку, де був Ісус, і спустили до кімнати ноші, на яких лежав паралізований.

5 Коли Ісус побачив, як сильно вони вірять, Він сказав немічному: «Сину, твої гріхи прощені».

6 Там сиділи деякі книжники, й вони подумали про себе:

7 «Як Він може казати таке! Він богохульствує! Хто годен прощати гріхи, крім самого Бога?»

8 Ісус одразу взнав, що вони думали про себе і сказав їм: «Чому ви так думаєте?

9 Що легше - сказати паралізованому: «Твої гріхи прощені», чи сказати: «Встань! Візьми свої ноші і йди»?

10 Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І Він звернувся до паралізованого:

11 «Кажу тобі: Встань! Візьми свої ноші і йди додому».

12 І той встав, і тут же забрав свої ноші, і на очах у всіх пішов собі. То всі були приголомшені. Вони славили Бога і казали: «Ми ніколи не бачили нічого подібного».

13 І знову вийшов Ісус до озера. Увесь натовп вийшов до Нього, і Він навчав їх.

14 По дорозі Він побачив у митниці Левія, сина Алфієвого. Ісус сказав йому: «Іди за Мною». То Левій встав і вирушив за Ісусом.

15 Згодом Ісус обідав у Левія вдома, а з Ним і Його учнями сиділи за столом багато збирачів податей та грішників. Адже чимало було Його послідовників.

16 Коли книжники, які належали до секти фарисеїв побачили, що Ісус обідає з грішниками та збирачами податей, вони запитали Його учнів: «Чому Він сидить за одним столом зі збирачами податей і грішниками?»

17 Ісус почув і відповів їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників».

18 На той час учні Іоана та фарисеї постилися. Ісуса спитали: «Чому учні Іоана та фарисеї дотримуються поста, а Твої учні не постяться?»

19 Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки наречений ще серед них?

20 Але прийде час, коли молодого заберуть від них, і тоді вони почнуть піст.

21 Ніхто не ставить латки з неусадженої тканини на старий одяг. Якщо хтось зробить це, то нова латка збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою.

22 Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи. Бо воно їх розірве, і ви втратите як вино, так і міхи. Ні, для нового вина потрібні нові міхи.»

23 Якось ішов Ісус у суботу житнім полем. А учні по дорозі почали зривати колоски.

24 То фарисеї загукали до нього: «Поглянь, чому вони роблять те, що в суботу робити не годиться?»

25 Ісус відповів їм: «Хіба ви не читали, що робив Давид, коли довелося йому і тим, хто був з ним, потерпати від нужди та голоду?

26 Як зайшов він до Божого дому, коли первосвящеником був Авіатар. Як він там їв хліби, принесені на офіру Богові, - хліби, що їх мали право їсти тільки священики. А Давид ще й дав супутникам своїм хліба.

27 Затямте ж: субота створена для людини,- закінчив Ісус, - а не людина для суботи

28 Тож Син Людський - Господь і над суботою».