1 Фарисеї та саддукеї підійшли до Ісуса, бажаючи випробувати Його, і попросили здійснити їм чудо, як знак схвалення Божого.

2 У відповідь Він мовив: «Коли сонце сідає, ви кажете: «Буде гарна погода, бо небо на заході червоне».

3 Коли сонце сходить вранці, ви кажете: «Сьогодні буде непогода, бо небо червоне й похмуре». Ви вмієте розпізнавати вигляд неба, та не вмієте розпізнавати знамення часу.

4 Лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення, крім знамення пророка Йони, не буде йому дано». Тоді Ісус покинув їх і пішов геть.

5 Його учні переправилися на інший берег озера, але забули взяти з собою хліб.

6 Тоді Ісус сказав їм: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та саддукейської».

7 І вони почали обговорювати це між собою, міркуючи: «Можливо, Він це сказав, бо ми забули взяти з собою хліб».

8 Ісус знав, про що вони говорили, і сказав: «Маловіри, чому перемовляєтесь поміж себе про те, що ви хліба не взяли?

9 Невже досі нічого не зрозуміли й не пам'ятаєте ті п'ять хлібин, що нагодували п'ять тисяч чоловік, і скільки тих кошиків було, що ви наповнили рештками і взяли тоді з собою?

10 Чи не пам'ятаєте ви сім хлібин, що нагодували чотири тисячі чоловік, і скільки кошиків було, що їх ви наповнили і взяли тоді з собою?

11 І як ви не розумієте, що не про хліб Я з вами говорив? Я казав, щоб ви остерігалися закваски фарисейської та саддукейської».

12 І тоді вони зрозуміли, що Ісус застерігав їх не від хлібної закваски, а від вчення фарисейського та саддукейського.

13 Коли Ісус прийшов до землі Кесарії Пилипової, то запитав Своїх учнів: «Що кажуть люди, ким вони вважають Сина Людського?»

14 Тоді вони відповіли: «Одні кажуть, що це Іоан Хреститель, інші - що Ілля, ще інші - що Єремія або один із пророків».

15 Ісус на те мовив: «А ви як думаєте, хто Я такий?»

16 І відповів Йому Петро: «Ти Христос, Бога Живого Син».

17 Ісус тоді йому: «Благословенний ти, Симоне, сину Йони, бо не люди тобі відкрили це, а Мій Отець Небесний.

18 Я також кажу тобі, що ти Петро, і на цьому камені Я побудую Свою Церкву, і сили смерті не переможуть її.

19 Я дам тобі ключі від Царства Небесного і те, що зв'яжеш на землі, буде зв'язане на небі, а що відпустиш на землі, буде відпущене на небі».

20 Тоді Він суворо наказав Своїм учням нікому не казати, що Він Христос.

21 Відтоді Ісус почав розкривати Своїм учням, що Йому необхідно піти до Єрусалиму, і що Він має дуже страждати від рук старійшин, первосвящеників та книжників. Він пояснив їм також, що має бути вбитий і воскресне після цього на третій день.

22 Тоді Петро відвів Його вбік і почав докоряти Йому: «Господи, не дай Бог! Це не повинно трапитися з Тобою».

23 Ісус повернувся до Петра і мовив: «Йди геть, сатано! Ти перешкода Мені, бо думаєш не по-Божому, а по-людськи».

24 Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Якщо хто хоче йти за Мною, той повинен забути про себе, взяти хрест страждань своїх і йти слідом.

25 Хто хоче зберегти життя своє, той загубить його. А хто за Мене своє життя віддасть, той знайде його.

26 Що користі людині здобути весь світ, але загубити життя своє? Ніякої! Що може людина віддати, щоб повернути свою душу? Нічого!

27 Син Людський прийде в славі Отця Свого зі Своїми ангелами. І тоді Він віддячить кожному за його діла.

28 Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йтиме в Царстві Своєму».