1 Тоді ж, одного суботнього дня, Ісус ішов ланом. Його учні зголодніли й почали рвати пшеничні колоски та їсти їх.

2 Побачивши це, фарисеї сказали Йому: «Поглянь! Твої учні роблять те, що Закон Мойсеїв забороняє робити в суботу!»

3 Тоді Ісус запитав їх: «Хіба не читали ви, що Давид і ті, що з ним були, зробили, коли зголодніли?

4 Вони ввійшли до дому Божого та з'їли священний хліб, що був наготований Богу, хоч це й суперечило Мойсеєвому Закону та заборонялося робити і йому самому й тим, що були з ним. Лише священикам дозволялося це.

5 Та хіба не читали ви у Законі Мойсеєвому про те, як у суботу священики в храмі порушують закон про суботу і провини не мають?

6 Але кажу Я вам, тут щось більше, ніж храм.

7 Якби ви розуміли, що означають слова Святого Письма: «Я милосердя хочу, а не жертви», - то не судили б невинних,

8 бо Син Людський - Господар суботи».

9 Тоді Ісус пішов звідти до синаіоіи.

10 Там був чоловік із сухою рукою, і люди спитали Ісуса: «Чи дозволено Законом Мойсеєвим зціляти в суботу?» (Вони спитали так, аби звинуватити Його).

11 Та Він відповів їм: «Чи є той серед вас, хто, маючи вівцю, не витягне її з ями, якщо вона впаде туди в суботу?

12 А людина куди значніша від вівці. Отже, Закон Мойсеїв дозволяє робити добро в суботу».

13 Тоді Ісус сказав чоловікові з сухою рукою: «Простягни руку свою.» І той простягнув її, і вона стала знову здоровою, як і друга.

14 Фарисеї вийшли й почали змовлятися проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.

15 Довідавшись про це, Ісус подався звідти геть. І великий натовп ішов слідом, а Він зцілював усіх недужих.

16 Але наказав їм, щоб не розповідали іншим про Нього.

17 Це сталося, щоб збулося сказане пророком Ісаєю:

18 «Ось Мій слуга, Якого Я обрав, Мій улюблений, Якого вподобав. Я вкладу в Нього Дух Свій, і Він проголосить справедливість народам.

19 Він не буде сперечатися або кричати, і ніхто не чутиме Його голосу на вулицях.

20 Він не зламає навіть тріснутої очеретини, не загасить тліючої свічки, аж доки не зробить так, щоб справедливість перемогла.

21 І всі народи покладатимуть на Нього надії».

22 Тоді привели до Ісуса німого й сліпого чоловіка, одержимого нечистим, і Він зцілив його. Той прозрів і почав говорити.

23 Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Чи не Син це Давидів?»

24 Почувши це, фарисеї сказали: «Він виганяє бісів не інакше як за допомогою Вельзевула, бісівського царя».

25 Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине, ніякі місто чи родина, де немає миру й злагоди, не виживуть.

26 І якщо сатана виганяє сатану, то він виступає супроти самого себе. То яким же чином його царство може встояти?

27 І якщо це правда, що Я виганяю бісів силою Вельзевула, то чиєю силою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими!

28 З іншого боку, якщо Я виганяю бісів силою Духа Божого, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.

29 Або таке: як можна зайти в дім до дужого чоловіка й пограбувати його, якщо спершу не зв'язати господаря? Тільки тоді можна пограбувати його дім.

30 Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає.

31 Тому кажу Я вам, що будь-який гріх чи наклеп можна людям простити, та гріх проти Духа не проститься ніколи.

32 Якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, то це можна простити, та якщо хтось скаже слово проти Духа Святого, то цього не можна простити.

33 Треба мати добре дерево, щоб були добрі плоди. Та якщо у вас погане дерево, то й плоди будуть поганими, бо дерево впізнають по його плодах.

34 Ви, виплодки зміїні! Як можете ви говорити добрі речі, самі лишаючись злими? Слова людські йдуть від повноти серця.

35 Добра людина виносить добро з доброго скарбу, в той час, як зла виносить зло зі злого скарбу.

36 Але кажу Я вам, що в Судний День люди муситимуть відповісти за кожне необачно сказане слово.

37 За словами своїми будете виправдані й за словами своїми будете засуджені».

38 Тоді деякі книжники й фарисеї мовили до Ісуса: «Вчителю, ми хочемо побачити знак від Тебе».

39 Але Він відповів їм: «Лише злі та невірні люди вимагають цього. Та ніякого знаку їм не буде, окрім даного пророком Йоною.

40 Бо так само, як Йона перебував у череві морської потвори три дні й три ночі, так і Син Людський перебуватиме в серці землі три дні й три ночі.

41 В Судний День люди Ниневії встануть проти людей, що живуть сьогодні, і визнають їх винними, бо вони, ниневійці, розкаялися у відповідь на Йонине повчання. А тут є щось більше за Йону.

42 В Судний День Цариця Півдня встане з людьми, що живуть сьогодні, і визнає їх винними, бо прийшла здалеку послухати мудрості Соломонової. А тут є хтось більший за Соломона!

43 Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає безводними пустелями, шукаючи відпочинку, та не знаходить його.

44 І тоді каже: «Я повернуся до своєї домівки, що полишив». Отже, він повертається і знаходить місце своє порожнім, виметеним і прибраним.

45 Тоді він іде й приходить знову, але вже разом з іще сімома нечистими духами, ще гіршими за нього. Вони входять у ту людину і живуть у ній, і життя людини стає ще гіршим, ніж було. Це ж саме станеться з поганими людьми, що живуть тепер».

46 Поки Ісус отак промовляв, Його мати й брати прийшли і стали зовні, бажаючи з Ним говорити.

47 Хтось сказав Йому: «Дивись! Он Твоя мати й Твої брати стоять зовні і бажають поговорити з Тобою».

48 У відповідь Ісус промовив: «Хто Моя мати і хто Мої брати?»

49 Тоді Він простяг руку до Своїх учнів, кажучи: «Ось Моя мати і Мої брати.

50 Хто виконує волю Мого Отця Небесного, той Мені брат, сестра й мати!»