1 Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Памятна пісня Давидова, як Саул післав стерегти дім його, щоб вбити його. В изволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що встали проти мене.

2 Визволь мене від тих, що роблять беззаконнє, і спаси мене від кровожадних!

3 Ось бо вони чигають на душу мою; сильні збираються на мене не за переступ мій і не за гріх мій, Господи!

4 Без вини моєї збігаються і готовляться; встань на поміч менї й поглянь!

5 Встань, Господи, Боже сил небесних, Боже Ізраїлський, щоб побачити всї ті народи! Не пощади нї одного з тих невірних беззаконників!

6 Вечером вертають назад, виють, як собаки, і кругом обходять город.

7 Ось, губами своїми верзяють, мечі в устах їх, бо, думають вони, хто почує?

8 А ти, Господи, посьмієшся над ними, осоромиш всї народи.

9 Сило моя! До тебе я обертаюсь, ти бо прибіжище моє.

10 Бог милосердний на зустріч менї вийде; Бог дасть менї втїху над ворогами моїми.

11 Не повбивай їх, щоб не забув народ мій! Розсип їх потугою своєю, і притисни їх, Господи, защитнику наш!

12 За гріхи губ їх, за слова уст їх, нехай спіймаються в гординї своїй, і за проклони і за брехню, котру росказують.

13 Зроби конець в яростї, зроби конець, щоб їх більш не було, щоб пізнали, що Бог править над родом Якова аж по край землї.

14 А вечером нехай вертають назад, нехай виють, як собаки, і кругом города ходять.

15 Нехай шляються за їдою, і неситі ночують.

16 А я про силу твою буду сьпівати, і вранцї прославляти благость твою; ти бо був великою зашитою моєю, і прибіжищем в день тїсноти моєї.

17 Тобї, сило моя, буду сьпівати псальми; Бог бо защита моя, Бог помилує мене. ПС АЛЬМА

18 Проводиреві хора: На Шушан-Едут; памятна пісня Давидова, в науку, як він воював з Сирийцями в Мезопотамії і з Сирийцями Зобанськими, і Йоаб, вернувшись, побив Едоміїв на Соляній долинї, двайцять тисяч люда. Б оже, ти покинув нас, розсипав нас, розгнївившись; приверни нам ласку твою!

19 Ти потряс землею, і вона порозпадалась; сцїли щелини її, бо вона хитається!

20 Ти дав народові твому зазнати гіркої долї, напоїв нас вином, забиваючим памороки.

21 Ти дав прапора боячимся тебе, щоб вони піднялись задля правди.

22 Щоб спаслись любі твої, борони правицею твоєю і вислухай нас!

23 Бог сказав у сьвятостї своїй: возрадуюся і роздїлю Сихему, і розміряю долину Сукот.

24 Мій Галаад, мій Манас, і Ефрем твердиня голови моєї; Юда скептро моє.

25 Моаб чаша моя вмивальна; на Едому кину сандали мої; Филистемська земле, ликуй передо мною!

26 Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома?

27 Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами?

28 Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту.

29 З Богом докажемо силу; і він розтопче гнобителїв наших.