The Bible online

1

Бог Господь прорік, покликав землю від сходу сонця до його заходу.

2 З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві;

3 прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря.

4 Він кличе згори небо й землю на суд народу свого:

5 «Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили.»

6 І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя.

7 «Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог.

8 Я не за жертви твої буду тобі докоряти. бо всепалення твої передо мною завжди.

9 Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари,

10 моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах.

11 Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме.

12 Як зголоднію, не скажу тобі того; бо мій усесвіт і те, що його сповнює.

13 Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити?

14 Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти.

15 І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш!»

16 До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, -

17 ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе?

18 Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився.

19 Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ.

20 Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу.

21 Таке ти коїш, а я б мав мовчати? Гадаєш, що я такий, як ти? Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі.

22 Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати.

23 Хто жертвує хвалу, той мене прославляє; і хто по правді ходить, тому явлю я спасіння Боже.»